Із півзахисником київського "Динамо" Тарасом Михаликом, 23 роки, зустрілися неподалік столичного цирку. Футболіст тримає мобільний телефон. Йдемо до кафе "Чайкофф". Михалик замовляє грейпфрутовий сік. Просить офіціанта принести лід.
Чому "Динамо" невдало стартувало в нинішньому чемпіонаті?
— У кожної команди бувають спади у грі. Неможливо постійно діяти на одному рівні. Нині ми набрали форму, поточне третє місце — непоганий показник, враховуючи старт сезону. Ніхто не робив трагедії з поразок.
Цього сезону склад команди поповнили новачки — Бангура, Майкл, Діакате. З погляду гри, чи адаптувалися вони в Києві?
— Так, бо це висококласні футболісти. Бангура встиг чимало забити, а травмованого Діакате нині дуже не вистачає нашій обороні.
Чи потрібен нашому чемпіонатові ліміт легіонерів — коли на полі одночасно мають бути не менше чотирьох українців?
— Так. Завдяки цим обмеженням підніметься рівень збірних — національної та молодіжної. А молодь, принаймні в "Динамо", не без таланту — достатньо згадати виграний у "Шахтаря" матч за суперкубок.
Колись ви були форвардом. Нині можете грати як опорний півзахисник, так і як захисник. Де діяти зручніше?
— Усюди важко. До ролі опорного півзахисника я більше звик. Хоча за освітою я будівельник, на полі частіше доводиться руйнувати.
Найбільш пам"ятні матчі зіграв у Парижі та Мадриді
Свого часу ви виступали за першоліговий столичний ЦСКА. Можете порівняти рівень першої та вищої ліги?
— Перша ліга — це школа боротьби за виживання. В ній я багато чому навчився, бо не закінчував жодного спеціалізованого дитячо-юнацького закладу. Вища ліга — це зовсім інше мислення. Тут рішення, як діяти на полі в тій чи іншій ситуації, ти маєш прийняти за лічені секунди. А в Лізі чемпіонів чи під час матчу збірної навіть й цього часу не дають.
Минулого сезону за одним із матчів "Динамо" ви спостерігали на трибуні поруч із фанатами. Самі забажали приєднатися до уболівальників?
— Ні, фанати запросили. Це був домашній кубковий поєдинок проти "Металіста", який я пропускав через дискваліфікацію. Класно було. Із фанатського сектору футбол сприймається зовсім по-іншому. Та все одно краще грати.
Який матч запам"ятали найбільше?
— У червні цього року грав на паризькому "Стад де Франс" проти віце-чемпіонів світу французів. Слід також згадати торішній виїзний поєдинок проти мадридського "Реалу" на "Сантьяго Бернабеу". Атмосфера на цих аренах чудова. Шкода, що мої команди програли обидві зустрічі.
Де та як відпочиваєте?
— На природі з друзями. Люблю рибалити, можу пограти в більярд чи теніс. Відпустку проводжу в Україні. Не можу довго бути за кордоном. Коли "Динамо" буває на тривалих зимових зборах поза межами України, за місяць мені хочеться додому.
Наприкінці серпня ви відвідали матч на першість Волинської області. Арбітр поєдинку Микола Мельник звинуватив вас у тому, що прокололи колесо його авто. Мовляв, хотіли помститися судді за вилучення 5-річної давнини. Що там насправді сталося?
— Ця історія — вигадки арбітра, який хотів помститися мені за давній конфлікт із тією червоною карткою. Більше на цю тему говорити не хочу.
1983, 28 жовтня — Тарас Михалик народився в Любешеві Волинської області
2001 — почав виступати в першій лізі за київський ЦСКА
2005 — із ужгородським "Закарпаттям" дебютував у вищій лізі
2006 — перейшов до київського "Динамо", став срібним призером молодіжного чемпіонату Європи
2006, 15 серпня — дебютував у складі національної збірної
2007 — чемпіон України, вдруге виграв Кубок та суперкубок України
Неодружений. У складі "Динамо" провів 38 матчів, забив 3 м"ячі.
8 
35413
Коментарі