У музеї футбольного клубу "Динамо" (Київ) зберігаються унікальні експонати — медалі чемпіонів СРСР, здобуті командою періоду 1961–1990 років.
Унікальні вони тому, що право на одержання медалі чемпіона СРСР із футболу мали лише ті футболісти, які зіграли у переможному для команди чемпіонаті не менше половини матчів. Отака була сувора вимога. Вічні рекордсмени — семиразові чемпіони СРСР Олег Блохін та Володимир Мунтян — кожну свою медаль здобували саме таким чином. І тому кожна з них тепер — безцінна реліквія.
Що ж ми маємо нині в чемпіонаті України? Згідно з регламентом, Професіональна футбольна ліга видає команді-чемпіону стільки медалей, скільки та забажає. Останніми роками чемпіонами України з футболу ставали не тільки гравці донецького "Шахтаря" та київського "Динамо", але й інші люди, обмежити коло яких у щасливих переможців, як видно, рука не піднімається.
Трохи прикро за Блохіна та Мунтяна
Окрім всіх без винятку гравців команди, чемпіонські медалі одержують тренери. Це можна зрозуміти. Також нагороджуються президенти клубів. Теж може бути. А ще — віце-президенти. Ну-ну... Плюс адміністратори, масажисти, лікарі і так далі, аж до шоумена Петра Маги. Йому в неділю при всьому народі повісили на шию чемпіонську медаль після гри "Динамо" — "Карпати".
Нічого не маю проти шановних віце-президентів і не менш шановних лікарів, масажистів, адміністраторів і шоуменів. Якщо так піде далі, то чемпіонські медалі слід буде давати клубним водіям, бухгалтерам, комірникам тощо. Адже вони теж причетні до успіху. Вони теж працювали на перемогу!
Гадаю, що футбольні медалі не винні. Якщо в країні ордени, медалі та звання "героїв" роздаються щедро та на всі боки, то й у футболі робиться те ж саме. Ось тільки за Блохіна та Мунтяна трохи прикро. І за нинішніх футболістів-чемпіонів, чиї заслужені нагороди знецінено роздачею їх десяткам людей. Радісно лише за майбутні музеї. У них проблем із медалями чемпіонів України з футболу не має бути.
8 
35413
Коментарі