Ліга ВТБ не може замінити чемпіонат України та єврокубки

Одним із "міжнародних" спортивних проектів колишніх республік СРСР є баскетбольна "об'єднана ліга ВТБ". У ній виступають 12 команд із Росії, України, Литви, Латвії, Естонії, Білорусі, Польщі та Фінляндії. Змагання проводяться одночасно з національними чемпіонатами вказаних країн та європейськими турнірами.

За задумом організаторів, Ліга ВТБ мала б стати чимось подібним до колишнього чемпіонату СРСР, надаючи змогу командам грати в турнірі, який сильніший за їхні національні чемпіонати. У випадку з Україною результат виявився передбачуваний, а користь сумнівною. Не здобуваючи останнім часом успіхів у єврокубках — цього сезону українські клуби не пробилися до баскетбольної Євроліги — наші команди так само виступають і в "об'єднаній лізі", де попереду прогнозовано російські команди. Натомість маріупольський "Азовмаш" та дніпропетровський "Дніпро" шансів на успіх поки що не мають.

Успішна гра росіян, поляків та прибалтів базується на високому рівні американських легіонерів

Успішна гра росіян, поляків та прибалтів базується не стільки на високому рівні власних гравців, як на потенціалі американців-легіонерів. Подібно до бразильців у футболі, американці нині на провідних ролях у європейських клубах. Зрозуміло, що за українські клуби виступають далеко не найсильніші з них.

Чи принесло це користь нашому баскетболу? Чи стало відновлення спільних змагань на пострадянському просторі поштовхом для прогресу їх учасників? Відповідь очевидна — будь-які "ліги" в рамках колишнього СРСР приречені бути слабшими за європейські кубкові турніри. Так сталося у футболі, де намагалися проводити подібні змагання, так є й у баскетболі та інших видах спорту. Звісно, Ліга ВТБ за рівнем вища за чемпіонат України, але вона не його замінник і не замінник єврокубків.

На сьогодні ця ліга є таким собі "п'ятим колесом" міжнародного баскетбольного воза, яке має право на існування, але реальної користі не приносить. Хіба що підкреслює зайвий раз не надто високий рівень українського баскетболу. Він уже остаточно заплутався у своїх лігах і не дає національній збірній гравців того рівня, які могли хоча б наблизити до часів, коли ми мали олімпійських чемпіонів.