Для президента "Фенербахче" вимагали 142 роки в'язниці

 

3,5 року в'язниці отримав президент найсильнішого в світі футбольного клубу "Баварія" Улі Гьонесс, 62 роки. Він не доплатив у німецьку скарбницю понад 27 млн євро податків із суми, яку заробив із 2003-го по 2009 рік. Найближчі роки Гьонесс проведе за ґратами.

"ГПУ" згадує 10 найгучніших арештів президентів футбольних клубів.

1. Калісто Танці, "Парма", Італія

Колишній голова правління молочного концерну "Пармалат" і президент футбольного клубу 10 років приховував збитки й завищував прибутки. 2003-го афера розкрилася. "Пармалат" оголосили банкрутом, в місті стрімко зросли продажі заспокійливих засобів — городяни не знали чим себе втішити. Клуб "Парма" із гранда італійського футболу, володаря Кубка УЄФА-1999 перетворився на середняка й аутсайдера місцевої першості. Танці отримав кілька тюремних строків. Старого, худого й хворого екс-президента досі тягають судами й погрожують новими ув'язненнями.

2. Джиджи Бекалі, "Стяуа", Бухарест, Румунія

Олігарх почувався королем Румунії. Запальний багатій не зупинявся ні перед чим: викрадав людей, скандалив, бив, ображав навіть впливових людей країни. Однак 2013-го влітку Бекалі посадили на три роки за присвоєння цінних земель. Безпосередньо з тюремної камери здійснював трансфер Влада Кірікеша до Англії. Знаменитою стала фраза ув'язненого президента: "Я — Джиджи Бекалі. А хто ці хлопці з "Тоттенхема"?

3. Лучано Моджі, "Ювентус", Турин, Італія

Генерального директора найпопулярнішого клубу країни звинувачували в тиску на керівників суддівської асоціації Італії: Моджі вказував, якого арбітра ставити на матчі його команди. Спочатку Лучано отримав п'ять років в'язниці, потім термін скоротили вдвічі, а в січні цього року суд скасував вирок колишньому футбольному функціонеру.

— "Ювентус" украв у нас два чемпіонства, — згадує форвард "Інтера" бразилець Роналдо. — Тоді ми здогадувалися про темні справи Моджі, але в нас не було доказів.

4. Хесус Хіль, "Атлетіко", Мадрид, Іспанія

Слідству вдалося довести причетність Хіля до зло­вживань під час виборів мера курортного міста Марбелья, крадіжки бюджетних коштів та ухиляння від податків на $26 млн. Хесус загримів до в'язниці на сім років. Живим звідти не повернувся — помер 2004-го.

5. Сільвіо Берлусконі, "Мілан", Італія

Майже одночасно зі здобуттям звання президента "Мілана" — в лютому 1986 року — у майбутнього прем'єр-міністра Італії почалися проблеми з правоохоронними органами. Кілька разів він був дуже близький до тюрми, але мав чудових адвокатів. Хабарництво, фінансові махінації, сексуальні скандали, зв'язки з мафією та несплата податків — неповний перелік звинувачень, висунутих Берлусконі.

Навіть останній вирок італійського верховного суду — сім років за інтимний зв'язок із неповнолітньою танцівницею Карімою ель-Мару — залишив Сільвіо на волі. Судді врахували солідний вік — Сільвіо на той час виповнилося 76.

6. Серджіо Краньотті, "Лаціо", Рим, Італія

2002-го італійський продуктовий концерн "Чіріо" відчув великі труднощі, а невдовзі й збанкрутів. Майже одночасно закінчилися гроші й у футбольного клубу "Лаціо", який у ті роки сперечався з міланськими грандами та туринським "Ювентусом" за звання найкращої коман­ди Італії. 2002-го президент "Інтера" Массімо Моратті нібито пропонував Серджіо придбати захисника його команди Алесандро Несту за завищену плату. Це був непрямий натяк на підкуп. Однак команда Краньотті ту гру виграла. Але грошей у власника "Чіріо" більше не було. У лютому 2004 року Краньотті опиняється за ґратами, але вже в серпні його випускають на волю. У судах справу розглядали кілька років, доки 2011-го не оголосили вирок президенту — 10 років позбавлення волі.

7. Хосе Луїс Нуньєс, "Барселона", Іспанія

2011 року злочинна діяльність колишнього президента ніякого стосунку до легендарного клубу не мала. Нуньєс погорів на аферах, адже одночасно очолював будівельну компанію. Вирок суду: шість років позбавлення волі. Така ж доля може чекати й наступника Нуньєса — нинішнього президента "Барси" Сандро Росселя. Його звинувачують у незаконних преміях від бразильської конфедерації футболу. Россель може провести найближчі вісім років не на стадіоні чи в кріслі президента, а в тюремній камері.

8. Азіз Йилдирим, "Фенербахче", Стамбул, Туреччина

Позаторік прокурори вимагали від турецького правосуддя 142 роки тюрми для президента "Фенер", звинувачували його в організації договірних матчів. Зрештою судді обмежилися шістьма роками. Разом із Йилдиримом замалим не загримів за ґрати форвард російського "Спартака" нігерієць Еменіке, який раніше підписав контракт із "Фенербахче". Але явних доказів його провини на берегах Босфору не знайшли.

9. Бернар Тапі, "Марсель", Франція

Президент "Марселя" розцінював свою посаду як засіб стати відомим політиком. Не вдалося. Розслідування 1997 року виявило, що Бернар підкуповував гравців команд-суперниць, аби ті "допомогли" виграти його "Олімпіку". Згодом виявилися інші факти фінансових зловживань. Від федерації футболу Франції Тапі отримав дискваліфікацію, а від податкової поліції — шість місяців тюрми.

10. Вітторіо Чеккі Горі, "Фіорентина", Флоренція, Італія

Відомий кінопродюсер не став успішним менеджером. Хоч команда й виграла Кубок та Суперкубок Італії, але ці трофеї ніколи не перекрили основний "злочин" президента — продаж бомбардира Ґабріеля Батістути до столичної "Роми" влітку 2000-го. Далі справи пішли ще гірше, а закінчилися повним банкрутством клубу. Згодом "фіалки" заледве зуміли повернути свою оригінальну назву. Екс-президент потерпав по-справжньому: його звинувачували у відмиванні грошей та ще й знайшли у сейфі кілька кілограмів кокаїну. Слідство тривало довго, але в жовтні 2013-го Чеккі Горі сів у тюрму на сім років.

93 мільйони доларів відмив на посаді президента клубу "Бірмінгем Сіті" Карсон Юнг із 2001-го по 2007 роки. Юнг придбав клуб за 94 млн євро. Прокурори вимагали для звинуваченого 14 років позбавлення волі, але суд обмежився шістьма. Цього місяця суд вирішить, що робити з майном арештованого. Обвинувачення вимагає конфіскувати його на користь клубу.

×