"Були пропозиції перейти у футбол, але залишилася гандболісткою"

 

Регіну Шимкуте, 21 рік, фахівці називають надією українського гандболу. Зустрічаємося після тренування львівської "Галичанки". Сідаємо на трибуні палацу спорту "Будівельник".

Як оцінюєте виступ команди на Кубку світу?

— Першу гру з Росією, майбутнім переможцем, ми зіграли добре й перемогли. А от із Бразилією й Данією нам завадила незіграність, адже кілька спортсменок вперше виступали у збірній. Посіли останнє місце у групі. Головний тренер Леонід Ратнер залишився задоволеним лише грою з Росією.

Кажуть, Ратнер може на гравців і голос підвищити, й висловитися нецензурно. Це правда?

— Він не обзиває нас, а у підвищеному тоні вказує на наші помилки.

Цього року у плей-офф до чемпіонату світу українки обіграли олімпійських чемпіонок — збірну Данії. 2 грудня у Франції стартує фінальний турнір. Які завдання стоять перед командою?

— Максимум — потрапити у призери. Мінімум — увійти до вісімки найкращих команд планети. Це дасть змогу взяти участь у Олімпіаді-2008.

Який матч за збірну був найвдалішим?

— Торік повторний матч плей-офф зі Словаччиною — відбірний до фінальної частини чемпіонату Європи. Вдома ми виграли 3 м"ячі. А в гостях по ходу програвали "-5". Нас тоді засуджували, але ми таки перемогли — 27:22.Того разу я грала без замін.

Ратнер нас не лає, лише голос підвищує

У "Галичанці" ви граєте під керівництвом тренера-жінки, а у збірній — під керівництвом тренера-чоловіка. Різниця відчувається?

— Тренери різні. Але не можна сказати, хто кращий, а хто гірший. Валерія Тищенко, тренер "Галичанки", намагається не кричати, а спокійно вказувати на помилки. А Ратнер більш емоційний, постійно кричить.

Правда, що ви раніше грали в футбол?

— Так, це було років п"ять тому. Тоді Херсонська область на всеукраїнських змаганнях взагалі не мала жіночої футбольної команди. Вирішили залучити гандболісток. І ми стали четвертими в Україні. Були пропозиції перейти у футбол. Але тренер переконав залишитись у гандболі.

Стравам якої кухні віддаєте перевагу?

— Українським. Люблю борщ, вареники... Шлунок страждає від того, що часто переїжджаю й мушу їсти то гостру їжу, то солену... За кордоном, буває, нічого не можу їсти. Мрію, коли додому швидше приїду.

Чи маєте хлопця?

— Ні. Нещодавно розійшлися.

Про що мрієте?

— Купити квартиру у Львові. Нинішню мені орендує клуб. Спортивна мета — поїхати на Олімпіаду і вдало виступити.

1985, 21 грудня — народилася в місті Білозерка Херсонської області
1993 — почала займатися гандболом
2003 — почала виступати за львівську "Галичанку"
2005 — дебютувала у збірній України
Неодноразовий призер чемпіонатів України. Навчається на четвертому курсі Львівського інституту фізичної культури. Неодружена

×