понеділок, 21 грудня 2009 09:29

Максим Коваль: "Я поважаю Шевченка, але не боюся його"

Максим Коваль: "Я поважаю Шевченка, але не боюся його"
Героєм 15-го туру став голкіпер запорізького "Металурга" Максим Коваль. На 94-й хвилині домашнього матчу проти київського "Динамо" за рахунку 0:0 він парирував пенальті від Артема Мілевського.

Ковалю 9 грудня виповнилося 17 років. Нещодавно він отримав паспорт. Вихованець запорізької футбольної школи, улітку 2008-го був переведений до "Металурга-2". 1 листопада, у віці 16 років і 11 місяців, Коваль дебютував у прем"єр-лізі.

- Як відпочинок?

- Чудово. Від футболу не те, що втомився, але дуже радий, що нині – канікули. Футбольні матчі не дивлюся, не люблю. Тільки огляди та спеціалізовані передачі. Обов"язково звертаю увагу на дії воротарів.

- Ваш улюблений голкіпер - воротар збірної Росії Ігор Акінфєєв. Чому?

- Звичайно, у нього в порядку реакція на лінії воріт. Але основна риса – холоднокровність. Без неї голкіперові нікуди. Можна на куражі під час матчу відбити кілька ударів, а потім пропустити. А якщо зберігаєш холодну голову, твоя упевненість неодмінно передається партнерам.

- Зовсім не хвилюєтеся перед виходом на поле?

- Хвилююся, навіть дуже. Перед виходом. Але коли гра починається – для чого тремтіти? Головне – упіймати перший м"яч, тоді все як рукою зніме.

- Проти вас уже встигли зіграти Шевченко та Мілевський.

- Дуже поважаю обох, класні гравці. Про титули Шеви усі знають. Але у нього ж ніг, щоб забивати стільки ж, скільки у мене рук, щоб парирувати удар. Як відбив пенальті від Мілевського? Секрет не скажу, але в принципі – це моя робота. Інколи її вдається виконувати краще, інколи гірше.

- Після матчу з "Динамо" вас похвалив тренер киян Валерій Газзаєв.

- Взагалі газет я намагаюся не читати, і в Інтернет зайвий раз не зазирати. Похвалу Валерія Георгійовича чув. Приємно, класний фахівець, що відкрив Акінфєєва.

- Це правда, що ви уже підписали попередній контракт з київським "Динамо"?

- Ні. Контактів зі столичним клубом у мене не було жодних. Радий, що у Києві грає запоріжець Станіслав Богуш. Хоча особисто ми не знайомі.

- З "Шахтарем" було важче, ніж з "Динамо"?

- Важче було після матчу на "Донбас-Арені". У Донецьку ми програли, а з чемпіоном зуміли очко взяти. А на полі нелегко було у обох поєдинках.

- Симпатії у боротьбі за чемпіонство віддаєте "Шахтареві" чи "Динамо"?

- Мої симпатії на боці запорізького "Металурга". Ні за "Шахтар", ні за "Динамо" я не уболіваю. Підтримую тільки обох голкіперів – Андрія П"ятова та Олександра Шовковського.

Серед європейських команд Максим симпатизує англійському "Челсі".

- Подобається їхня гра, - пояснює. - Як шкода було Чеха у Москві після серії післяматчевих пенальті торішнього фіналу Лігу чемпіонів. Воротар "Челсі" зіграв фантастичний поєдинок. Чех нині помиляється? Ну, він же не робот.

Gazeta.ua

Зараз ви читаєте новину «Максим Коваль: "Я поважаю Шевченка, але не боюся його"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі