68-річна Надія Жданова із Хмельника Вінницької області вирощує 90 сортів картоплі на 42 сотках землі. Каже, щоби довго лежала, коренеплоди треба перебрати і зберігати при правильній температурі.
— Ми викладаємо урожай на сонечко на день, а ввечері перебираємо. В одні мішки складаємо насіннєву, в інші — ту, що лишається. Під час цього першого перебирання викидаємо всю підпорчену, — пояснює Надія Денисівна.
Жінка розповідає, що на насіння бере картоплю двох різних видів. Собі — найбільшу й найхарактернішу для сорту (білу, жовту чи синьоочку), на продаж — дрібну.
— Ми не висаджуємо маленьку картоплю. Велику розрізаємо на частинки завісімо од колічєства вічок. Я виписую купу літератури і знаю, що таке насіння дає найкращий урожай. А от люди до цього не звикли, просять дрібненьку, — каже Жданова.
Після перебирання жінка ще місяць зберігає картоплю в білих капронових мішках надворі. Насіннєву ставить на сонце, але вкриває покривалами. Так картопля позеленіє, але не припечеться. Решту бульби, що залишає на їжу, ставить у затінок.
— Через місяць ми знов її перебираємо. Підпорчену й не характерну для сорту викидаємо. Хорошу складаємо у дерев"яні ящики чи мішки й несемо до погреба, — веде далі Надія Денисівна.
Погріб жінка попередньо білить і просушує. Каже, картопля найкраще зберігається десь при трьох градусах тепла.
— У нас у погребі стоять чотири лампи різної потужності. Ми завжди слухаємо прогноз погоди, якщо морози — умикаємо всі чотири, якщо тепло надворі — працює одна чи дві. Якщо в погребі буде тепліше — картопля проростатиме, якщо холодніше — буде дуже солодкою, — пояснює городниця.
Насіннєву картоплю дістає із погреба в березні-квітні. Миє у ванні — у воду додає марганцівку, борну кислоту й стимулятор росту "Фумар". Складає в ящики й ставить у тепле місце, щоб паростилася.
Господар встелює дно висушеним льоном або осокою
53-річний Віктор Степанович Максимович із Рівного вважає, що найкраще картопля зберігається в земляному кагаті:
— У нас є і кам"яний погріб, але там тримаємо картоплю на їжу, а ось насіннєву зажди кладемо в ями.
Чоловік копає кагат на височині, де менше вологи. Яму робить глибиною в півметра. Каже, що в дуже глибокій збиратиметься волога. А щоб місця було достатньо — викопує широку.
— У тій ямі я підпалюю жмак соломи. Це щоб відігнати димом мишей. Для цього ж добряче ллю в яму валер"янки, — ділиться Віктор Степанович.
Господар встелює низ ями й розкладає по боках висушений льон чи осоку. Солому не бере, каже, вона може погнити й привабить мишей. Потому висипає в яму просушену картоплю. Щоби вода не потрапляла на врожай, городник робить конусоподібний насип із коренеплодів.
— А тоді зверху ще прикриваю картоплю льоном чи осокою. Причому намагаюся зробити так, щоб не було різкого переходу між боковими шаром осоки й цими, що зверху, — пояснює він. — Щоб на картоплю не потрапила ні земля, ні вода.
Зверху чоловік робить насип із землі. Картопля дихатиме, якщо на верхівці насипу зробити отвір і вставити стебла льону. Цей отвір Максимович накриває відром. Із першими заморозками кагат прикриває сухим листям:
— В ямі картопля не пароститься аж до весни. У березні я витягаю її з кагату й розкладаю в ящики. Лишаю в літній кухні на місяць до висадки, щоб проростала.
За словами городника, навіть у холодному погребі картопля іноді проростає. А ось у земляному кагаті — ніколи.
8 
35413
Коментарі