У європейських країнах дедалі частіше застосовують метод пермакультури. Він полягає у взаємодії дикорослих і культурних рослин. Для підживлення ґрунту і боротьби зі шкідниками хімікатів не використовують. Городину вирощують без оранки.
67-річний Зепп Хольцер вдається до методу пермакультури 50 років. Він автор книги "Аграрій-революціонер". Чоловік живе у високогірному районі Лунгау на південному сході Австрії. У травні в маєтку Хольцера побувала делегація з України.
— У нас пермакультура ще не набула популярності, — каже консультант Київського клубу органічного землеробства Юрій Сегедин, 41 рік. — Декілька років тому під Києвом був чоловік, який почав застосовувати цю технологію на власній ділянці. Такі ж ентузіасти є в інших регіонах. Але масового застосування поки що не було. Тому досвід Хольцера для нас цінний.
Господарство Краметерхоф площею 100 га розташоване на висоті 1300 м. Господар врахував природні можливості й особливості місцевості. Узимку він отримує врожай редиски, що виросла не в теплиці, а на відкритих терасах. Захистило рослину від холоду підігріте каміння, між ним господар посадив дерева. Разом з тим чоловік зміцнив тераси від руйнування.
— Тих, хто звик висаджувати овочі на окремих частинах городу, здивувала метода Хольцера, — розповідає Юрій Сегедин. — Він робить масовий засів. Спершу кладе зерно різних городніх культур у велике відро, перемішує їх, а потім засіває. Сходить те насіння, яке добре почувається.
Сходить насіння, яке добре почувається
Звичних для нас гібридів у господарстві теж не висівають, — продовжує. — Розмножують насіння старих культур з банку сортів, зібраного на фермі. Туди відбирають найсильніше зерно, яке дасть нормальний урожай. Насіння намагаються висівати глибше, аніж в Україні. воно сильніше, ніж те, що росте поряд з поверхнею ґрунту.
Поле перед посадкою не орють. Адже під час оранки ґрунт перевертають і нижній пласт опиняється зверху. Через це вивітрюються поживні речовини. Натомість землю розпушують дощові черв"яки.
— Хімічні добрива у Краметерхофі заміняють перегній і компост, — каже Сегедин. —Вони не менш ефективні і не шкодять довкіллю. Наприклад, азотні добрива чудово заміняють бобові культури, а вода в джерелах, які використовують для поливу, залишається чистою.
Хвороби рослин Хольцер лікує настоянками трав. Шкідників знищують свійські птахи, зокрема гуси. Їх у господарстві більше, аніж на звичайній фермі.
Врожаї у Краметерхофі хороші. Природні методи землеробства не призводять до втомленості землі.
— Цей метод землеробства знайде чимало прихильників і в нас, — вважає Сегедин. — Вже тепер багато людей відмовляються від звичної оранки і використання хімічних добрив. А коли побачать переваги пермакультури, перейдуть на її застосування.
Біля кущів малини садять пижмо
Боротьбу з бур"янами городники розпочинають наприкінці весни. Дикорослі трави пригнічують розсаду овочів, а трави з неглибокою кореневою системою відбирають у молодих рослин вологу.
Досвідчені городники радять не спалювати бур"яни, а класти у міжрядді. Вони захищатимуть пагони розсади від палючого сонця і допоможуть довше зберегти вологу в ґрунті після поливу.
— Так можна використовувати не всі бур"яни, а ті, що не мають насіння, — каже житомирянин Петро Вітвицький, 77 років. — Наприклад, мишій бажано прибрати з міжряддя одразу після виривання, інакше з його насіння на тому місці знову виросте бур"ян.
Пирій теж одразу прибирають із грядки. Виривати цю траву потрібно ретельно, — веде далі Петро Арсентійович. — Якщо в ґрунті залишиться навіть шматочок коріння пирію, він зможе вирости на тому ж місці.
Якщо в травні, одразу після висадки городини, погода спекотна, такі бур"яни, як щириця, лобода і деревій, притінюють молоду розсаду від палючого сонця. Вони мають глибоку кореневу систему, тому вологу в розсади не "крастимуть". У середині червня, коли розсада підросте, бур"ян виполюють і висушують у компостній ямі. Восени висушене бадилля стане органічним добривом.
— Деякі дикорослі трави допомагають у боротьбі зі шкідниками, — розповідає 40-річний киянин Сергій Дяченко. — Біля малинових кущів садять пижмо — багаторічну рослину, яка росте на луках й узліссях. Запаху цієї рослини не переносять хрущі, колорадські жуки і капустянка. Водночас своїм ароматом пижмо приваблює комах у період запилення. Однак захаращувати ділянку пижмом не бажано. Із часом старі кущі потрібно викорчувати.
У розчин з "Актофітом" додають цукор
39-річний Сергій Пономаренко два роки вирощує картоплю без хімії. У селі Бурти на Полтавщині має 1,5 сотки городу. Щоб принадити перших колорадських жуків, розрізані картоплини й лушпиння розклав у квітні.
Два тижні тому чоловік оббризкав картоплю препаратом "Актофіт".
— Це звичайні грибки, які діють на нервову систему дорослого колорадського жука. У личинок вона ще не сформована, — пояснює Пономаренко. — А хімпрепарати знищують усе, що поряд із жуком. Сяде бджола або черв"як — уб"є. Змиється в землю — знищить усю мікрофлору. А коли вона вже проникає в сік рослини, то звідти не виходить. Отак з отрутою ту картоплю і їмо. Окрім того, до "Актофіту" в жука немає звикання, як до інших препаратів.
Ним картоплю обробляють двічі за сезон при температурі повітря вище + 18°С. У відрі води чоловік розчиняє 40-мілілітрову упаковку препарату. Туди додає шматок мила або 3 ст. л. цукру, щоб шкідники прилипли до листя.
450 кущів картоплі чоловік посадив у бур"янах: поміж люцерною, пирієм, полином. Разом ці трави перебивають шкідникові запах картоплі.
Валентина Іщенко
8 
35413
Коментарі