— Найкраща пора для посадки полуниці — середина вересня. Дні ще теплі, але земля вже не така висушена. Завдяки волозі саджанці швидше приживаються, — розповідає Олександр Нечай, 49 років, агроном із селища Немішаєве Бородянського району Київської області.
Вибирає ділянку, де росли квасоля, горох, редька, цибуля чи часник. Вони збагачують землю азотом та іншими поживними речовинами. Не можна садити після картоплі, капусти, огірків, помідорів, ромашок, айстр і чорнобривців. Після них залишаються комахи-шкідники. Купує саджанці з 10 см корінням і 3–4 листками.
— Наука не стоїть на місці — з'являються нові сорти полуниці. Поїхати по них не маю часу та грошей. Зручно отримувати саджанці поштою. Але в спеку це ризиковано. Так у мене пропав ящик сорту Хоней. Отримав посилку з висохлим корінням. Тепер щороку чекаю ранньої осені. Тоді й дощі не рідкість — не треба тягати відра для поливу грядок.
Схема посадки залежить не від сорту, а способу поливу.
Якщо на ділянці облаштована система крапельного поливу, відстань між рослинами 50 см. При ручному поливі — вдвічі менша. Агроном радить кущі омолоджувати раз на 3–4 роки, щоб не втрачалася сортова особливість.
— Який би хороший не був сорт, він не може з року в рік давати гарний урожай без підживлення. Полуниця любить калій. Від нього буде солодша. Його багато в курячому посліді. Має бути одно-дворічним. Бо у свіжому багато яєць глистів, які потім осідають на ягодах. Після плодоношення в полуниці виростають нові вуса й закладаються квіткові бруньки. Без підживлення їх виросте мало. Невеликим буде й майбутній урожай. Змішую в 10 літрах води по 10 грамів аміачної селітри й сульфату калію. Додаю 30 грамів суперфосфату. Головне — не переборщити. Надлишок органічних добрив і азоту призводить до того, що ягоди стають кислими.
Ділянку з полуницею можна не утеплювати, за умови сніжної зими. Якщо опадів мало, рослина може підмерзнути. Тому засипає її хвоєю чи соломою.
— Із продажу солодкої ягоди живе моя родина, тому не маю права експериментувати із сортами. Вибираю ті, які виростають крупними й добре витримують транспортування. Саме такі — англійський сорт Вебеніл і італійський Азія.
Полуниця Вебеніл є середньо-пізнім сортом із твердими ягодами вагою 70–80 г. Вирізняються гострим кінчиком і темно-вишневим кольором. Стійка до більшості хвороб.
— На кущах сорту Азія ягоди виростають вдвічі меншими, проте ширшими та пласкими. Розміром із половину долоні. Полуниці дуже соковиті, й м'якуш трохи нагадує кавун.
Сорт добре переносить заморозки, не боїться кліща й прикореневої гнилі. Але вразливий до борошнистої роси. Із куща обох сортів можна зібрати 1,5–2 кг врожаю. Достигають із червня по серпень.
3 
35413
Коментарі