Укінці вересня — на початку жовтня висаджують озимий часник. До морозів він встигає вкоренитися й пустити ростки.
Киянка 71-річна Єфросинія Байдиченко щороку садить три-чотири рядки озимого часнику на дачі в селі Пухівка Броварського району. На насіння відбирає великі фіолетові часничини.
— Десь за п"ять днів до висадки часничини лущу. Даю посадковим цибулинам підсохнути, — розповідає Байдиченко. — Далі підготовлене насіння висаджую в луночки-ямки на глибину до 7 сантиметрів. Якщо посадити глибше, росткам важче буде пробиватися. Неглибоко посаджені часничини можуть уже восени викинути пагінці, які взимку замерзнуть. Лунки роблю так, щоб між ними була відстань 20 сантиметрів.
На ділянці в Байдиченко суглинистий ґрунт. Жінка каже, для часнику він підходить найкраще. За декілька тижнів до висадки насіння бажано удобрити ділянку перегноєм. У ямки господиня кидає ложку золи. Посадивши, присипає та поливає. Каже, часник любить вологу.
Поливають раз на два-три тижні
Ділянку на зиму доцільно накрити бадиллям картоплі чи соломою. У безсніжні зими, коли температура опускається нижче — 25°С, морози можуть пошкодити насіння.
Накриття знімають ранньої весни, щойно розмерзнеться ґрунт. Якщо залишити мульчу, вона уповільнить ріст ростків.
Коли навесні замало дощів, часник поливають раз на два-три тижні. У травні прополюють від бур"янів, міжряддя розрихлюють. Коли стрілки сягають 10–15 см, їх можна зрізати та вживати.
— Викопую озимий часник у середині липня — на Петра й Павла, — розповідає Єфросинія Байдиченко. — Тоді його стрілки жовтіють. Це ознака, що далі рости не буде.
Жінка на декілька днів розкладає часник під навісом, щоб просох. Далі стебло зрізає на відстані до 2 см від цибулини. Якщо стрілки залишити, часничини погано зберігатимуться та гнитимуть.
— Наступного року на тому місці висаджую картоплю, — розповідає Байдиченко. — А часник повертаю на цю частину ділянки за рік.
Коментарі