— Компост роблю з решток продуктів, — каже 52-річний Назар Тодорюк із міста Полонне на Хмельниччині. — У сміттєве відро викидаю тільки залишки їжі. Це — овочі, фрукти, яєчна шкаралупа, чайна чи кавова заварка. Перемішую їх пташиним послідом, гноєм і листям із дерев. На дозрівання піде не менш як два роки. Коли компост дозріє, стане розсипчастий.
У великий ящик на дно кладуть гілки, на них рештки та посипають тирсою чи соломою. Роблять шарами, щоб вільно проходило повітря. Головне — вкидати лише те, що перегниє. Синтетику, шерсть і кістки — не можна.
— Кістки птиці не можна класти в компостну яму. Тому сушу їх окремо. Кладу у ступу. Товчу в порошок, щоб вийшла мука. Там багато кальцію, фосфору й азоту.
Ящик для компосту має бути з дірками, а не суцільний. Для нього підійде міцна нефарбована деревина. Бо хімікати потраплять у добриво й воно стане не органічне. Одна сторона коробки має зніматися, щоб легко було діставати готове добриво.
— Краще робити великий ящик. Тільки не вузький і високий, а довгий і низький. Невелика купа швидко висихає й погано прогрівається. Щоб компост утворився швидше, перемішую його раз на місяць. Так рештки швидше перетворяться на добриво.
Треба підтримувати в компості тепло. Для цього накривають чорною плівкою чи шматком лінолеуму. Буде пріти й перегнивати.
— Щоб добриво не засихало влітку, потроху поливаю водою. Тут важливо не перестаратися. Компост треба підмочити, а не зробити з нього болото.
Якщо перегній починає пахнути аміаком, його посипають порваним папером і перемішують. Коли є запах тухлих яєць, у добриві не вистачає кисню. Його треба розворушити палицею, посипати соломою чи тирсою.
Коментарі