Для вирощування розсади потрібен рихлий ґрунт, із невисокою кислотністю, що легко пропускає воду. Готується такий із двох частин землі, однієї — перегною, торфу й зернистого піску. Перегній підживлює розсаду, пісок розпушує землю, зола знижує кислотність.
Землю слід знезаразити, щоб знищити хвороби й личинки шкідників. Можна обробити розчином марганцівки — 3 г на 10 л води чи протигрибковими препаратами — тріходермін, фотоспорин-м.
— Землю пропарюю, — каже 52-річна Ольга Іваненко з Житомира. — У стару каструлю кладу дві цеглини й наливаю воду, щоб виступали з води на 5 сантиметрів. Ставлю на них велике відро з кількома отворами у дні. Дно відра вистилаю мішком, доверху насипаю ґрунт, закриваю кришкою. Ставлю на вогонь і пропарюю чотири години. Як вода википає, доливаю окріп. За раз обробляю 7 кілограмів ґрунту. При пропарюванні гинуть усі мікроорганізми, тому перед посівом насіння в оброблену землю додаю біогумус чи перегній — 1 до 10. Він містить необхідну мікрофлору.
— Аби не втрачати поживних речовин, краще проморожувати ґрунт. На городі знімаю верхній шар завтовшки 5 сантиметрів, бо в ньому найбільше збудників хвороб, потім зрізую 10–15 сантиметрів. Складаю в мішки, — каже 63-річна Лариса Митюк із села Іркліїв Чорнобаївського району на Черкащині. — Тримаю в сараї. Коли промерзне, заношу в тепле приміщення, щоб відтанув, розсипаю тонким шаром — не більш як 8 сантиметрів, і щоб пробудити шкідників, насіння бур'янів, зволожую водою. У теплі ґрунт тримаю тиждень, потім знову виношу на мороз. При температурі мінус 15 градусів знищуються бур'яни і шкідники. Чергую заморожування — відтавання, доки тримається мороз. Земля поступово оздоровлюється, багато патогенів гинуть, а земля при цьому не перетворюється на безживний субстрат, як при прожарюванні чи пропарюванні.
Коментарі