неділя, 20 березня 2022 10:55

Спецтема: Війна Росії проти України

"Українська армія зараз - найбільш ініціативна в світі" - снайпер Олена Білозерська

У Росії слабка армія, але потужна пропаганда. Тому всі переоцінювали їхні військові можливості. Натомість українці мають сильну мотивацію. Боронити Україну від окупаційний військ їдуть добровольці з інших країн. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає заступник командира роти, снайпер Олена Білозерська. Вона зараз служить в одному з підрозділів Збройних сил.

Де вас застала війна?

Повномасштабне російське вторгнення застало вдома, в Києві. На той момент я рік як демобілізувалась. Як і всі, мала купу планів на подальше життя. І так само, як у всіх, вони накрилися мідним тазом. Побігла до військкомату і повернулась до армії.
Змінилися ми. Зараз війна торкнулася кожного. У людей, тих, що залишилися в Україні або повернулися з початком війни з-за кордону, повністю зник страх. Коли війни не боїться фронтовик з величезним бойовим досвідом – це нормально. А коли вчорашній викладач чи менеджер – це в позитивному сенсі шокує. Мирні роботящі українці раптово виявились найкращими воїнами.

Хто і як себе проявив у вашій роті?

Ви не уявляєте, які вони всі молодці. Мотивовані і швидко навчаються. За три тижні війни у нас у підрозділі жодної серйозної сварки і жодного випадку вживання алкоголю.

Засуджений – такий самий патріот, як майже всі українці зараз. Несправедливо не дати йому можливість довести це дією

Які настрої зараз серед військових?

Бажання знищувати окупантів, яке об'єднує зовсім різних людей. Причому бажання не суворо-пафосне, а веселе, з жартами, суто українське.

Автор: Сергій Старостенко
  Олена Білозерська до початку війни у 2014 році була журналісткою. З початком бойових дій пішла добровольцем на передову, була снайперкою у Добровольчій українській армії "Правого сектору". Згодом служила офіцеркою в батальйоні морської піхоти ЗСУ. Написала книжку "Щоденник нелегального солдата". У 2021 році була номінанткою на Шевченківську премію.
Олена Білозерська до початку війни у 2014 році була журналісткою. З початком бойових дій пішла добровольцем на передову, була снайперкою у Добровольчій українській армії "Правого сектору". Згодом служила офіцеркою в батальйоні морської піхоти ЗСУ. Написала книжку "Щоденник нелегального солдата". У 2021 році була номінанткою на Шевченківську премію.

Президент Володимир Зеленський повідомив про звільнення з тюрем учасників бойових дій для захисту України у найгарячіших точках. У чому перевага таких воїнів і які є ризики?

Всі, хто мають бойовий досвід, повинні зараз бути на передовій. Засуджений – такий самий патріот, як майже всі українці зараз. Несправедливо не дати йому можливість довести це дією. Я знала кількох колишніх засуджених, які на війні проявили себе якнайкраще. Якщо говоримо про справжніх злочинців, то нема чого їм сидіти у рятівному тилу, коли можна спокутувати свою провину на фронті. Ризики – припускаю, що засуджені за кримінальні злочини можуть мати схильність до мародерства та інших негативних речей, які підривають боєздатність. Командирам, у підрозділах яких є такі люди, слід приділяти їм більшу увагу.
Треба дивитися на статті, за якими їх засуджено. Ті, що скоїли нетяжкі злочини, винуватці ДТП, ті, що вбили з необережності чи при самообороні, засуджені вперше – всім їм треба дати шанс. А от рецидивістів, ґвалтівників тощо я б на фронт не пускала і зброю їм би не давала.

Несправедливо, коли найкращі ризикують життям, а боягузи відсиджуються

Натомість з країни не випускають чоловіків від 18 до 60. Чи варто повертати тих, хто хоче втекти? Яка з них буде користь, якщо мобілізують?

Правильно не випускають. Це обов'язок чоловіків захищати свою країну. Несправедливо, коли найкращі ризикують життям, а боягузи відсиджуються. А користь буде – навчаться, куди вони дінуться.

Поки немає суцільної лінії фронту, комунікації ворога беззахисні, їх можна вибивати елементарними засідками

На окупованих Донеччині і Луганщині російські окопи й бліндажі зроблені з бетону і викопані технікою. Також вони заливали бетоном укріплення ще у 2014 році, коли захоплювали наші міста. Як у них зараз із цим? Чи готуються так само закріплювати позиції? Як це унеможливити?

Не давати на це часу і можливостей. Одна з головних їхніх проблем зараз – це логістика. Бетон, і не лише його, ще треба завезти. А якщо на лініях комунікацій працюватимуть спецпризначенці і партизани – хрін вони що завезуть. Поки немає суцільної лінії фронту, їхні комунікації беззахисні, їх можна вибивати елементарними засідками.

Як тільки російського командира вибивають, вся орда не знає, що робити. Кидає техніку й розбігається по лісах

Ви писали про дві критичні помилки, які може зробити наше керівництво. Одна з них - домовленість про припинення вогню, навіть нетривале. Противник за цей час почне освоювати територію, організовувати свої тили, призначати окупаційні адміністрації, проводити зачистки нелояльного населення. Це сценарій 2014-го? Як цього не допустити?

Не зупиняти війну ні на мить. У маневреній війні ми маємо перевагу. Навіть тому, що за ці вісім років український солдат, який знаходився у взводно-опорному пункті, де місяцями командував простий сержант, навчився проявляти ініціативу і приймати самостійні рішення. Українська армія зараз - найбільш ініціативна в світі. На відміну від російської, де у першій машині їде командир батальйону, бо він єдиний, хто знає дорогу, а решта просто сунуть за ним, як отара. Як тільки російського командира вибивають, вся орда не знає, що робити. Кидає техніку й розбігається по лісах, де стає легкою здобиччю місцевих мешканців.

Наявність великої кількості полонених деморалізує супротивника

Інша помилка, за вашими словами, робота з їх військовополоненими. У чому тут складність?

Полонені повинні знаходитись у таборах для військовополонених, з дотриманням усіх міжнародних норм і конвенцій. Так ми демонструємо світові, що ми цивілізована нація. До того ж, наявність великої кількості полонених деморалізує супротивника.

Автор: Сергій Старостенко
  Олена Білозерська: "Захід боїться ядерної конфронтації з РФ. Якби закрили небо, це в рази зменшило б втрати серед українських цивільних".
Олена Білозерська: "Захід боїться ядерної конфронтації з РФ. Якби закрили небо, це в рази зменшило б втрати серед українських цивільних".

У Міноборони заявили про створення спеціального підрозділу — Іноземного легіону, яке вже приступило до виконання бойових завдань з протидії російській агресії.
40 тисяч добровольців і ветеранів з 52 країн виявили бажання приєднатися. Як оцінюєте ідею створення такого підрозділу?

Чудова ідея. Кожен додатковий багнет - це допомога Україні. Мотивація у цих іноземців різна. Багато хто не любить росіян. Дехто прийшов захищати цивілізований світ від дикої орди. І абсолютно всім подобається воювати на боці світла, за мирних працелюбних людей, на яких напали і вони відчайдушно захищаються.

Нагору просувалися не військові професіонали, а інтригани й лизоблюди, які озвучували те, що хотів почути Путін

Однією із причин, чому Україна не отримувала достатньої підтримки від країн Заходу перед початком війни з Росією, було переоцінення у світі могутності російських збройних сил. Якими себе показали?

Армія у Росії, як бачимо, слабка. А от пропаганда була потужна. Тому й переоцінювали. Насправді для мене не була несподіванкою слабка боєздатність ЗС РФ. Головна причина цього - абсолютна нездатність вищого командування РФ до сучасного планування через негативний відбір і тривалу незмінність вищого керівництва збройних сил. Ці люди не сприймають жодних ноу-хау і мислять застарілими схемами часів Другої світової. Весь цей час нагору просувалися не військові професіонали, а інтригани й лизоблюди, які озвучували те, що хотів почути Путін. Всі інші причини – похідні від цієї.

До росіян досі не дійшло, що їхня "непереможна армія" може програти війну, і тоді доведеться відповідати за скоєне. Точнісінько як гітлерівці

Чому НАТО і колективний захід, як кажуть у РФ, не хочуть закрити небо над Україною? Як це змінило б розклад сил?

Тому що Захід боїться ядерної конфронтації з РФ. Якби закрили небо, це в рази зменшило б втрати серед українських цивільних.

Полонені – негідники і брешуть. "Поїздка на навчання" - це загальна легенда, яку їм довело начальство

РФ уже чинить військові злочини в Україні. Але їхні полонені усі, як під копірку "співають", що їх відправили сюди на "навчання".

Росіяни теж жертви власної пропаганди. До них досі не дійшло, що їхня "непереможна армія" може програти війну, і тоді доведеться відповідати за скоєне. Точнісінько як гітлерівці.
Полонені – негідники і брешуть. Кожен з них отримував підсилений боєкомплект, за який розписувався. "Поїздка на навчання" - це загальна легенда, яку їм довело начальство. А взагалі, те, що кажуть будь-які полонені чи в'язні, не повинно братися до уваги. В 99% випадків вони кажуть нещиро – не те, що думають, а те, що від них хочуть почути, бо сподіваються полегшити тим власне становище.

Як оцінюєте сили і поведінку ворога? Що змінилося з 2014 року? Де їх слабкі місця?

Змінився масштаб, а більше нічого. В основному, змінилась наша армія, а не їхня. Офіційній статистиці ворожих втрат, бачачи сотні відео зі спаленою технікою з літерою Z, вбитими і полоненими, не маю підстав не довіряти.
Їхні слабкі місця – брак ініціативи на всіх рівнях, відсутність сучасного планування вищим командним складом, слабка одиночна підготовка бійців, неналагоджена логістика, і, принаймні на початку вторгнення - повне нерозуміння того, куди прийшли і що на них тут чекає.

Щоб добити противника, потрібно не давати йому зализувати рани. Найближчим часом не треба змінювати тактику, яка на даному етапі війни приносить успіхи

Яка у них стратегія? На що кидають основні зусилля?

Таке враження, що її взагалі немає. Так не воювали в минулому і тим паче не воюють зараз. Вони спробували провести поліцейську операцію на території і в країні. Для спроби упокорення якої потрібне повномасштабне залучення всіх ресурсів Росії і багатомільйонні армії. Це не свідчить про їхній розум і професіоналізм.

У чому наша головна перевага?

Ініціатива, мотивація, ідеальна самоорганізація, добре налагоджені комунікації й абсолютна безстрашність. Щоб добити противника, потрібно не давати йому зализувати рани. Тобто, найближчим часом не треба змінювати тактику, яка на даному етапі війни приносить успіхи.

Чому така агресія до невійськових об'єктів? Вони розстрілюють гумконвої, кидають бомби по пологові, лікарні, будинках.

Бачать, що не можуть перемогти армію. Влаштовують геноцид цивільним, щоб примусити вище політичне керівництво України сісти за стіл переговорів і зрештою капітулювати.

Війська РФ ще мають резерви? Звідки можуть їх підтягти?

Їхні реальні резерви – тільки поголівна мобілізація в Росії. Чи зможуть вони провести її зараз – питання дискусійне.

Зараз ви читаєте новину «"Українська армія зараз - найбільш ініціативна в світі" - снайпер Олена Білозерська». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі