— Треба перекрити шляхи фінансування сепаратистів на Донбасі — й конфлікту не буде, — вважає ізраїльський військовий експерт Марк Бабот, 52 роки. — Бандити озброєні кулеметами, у формі, з бронетранспортерами та обладнанням — вже не бандити. Це — проросійські найманці без розпізнавальних знаків. Якщо їм не буде чого їсти, вони перестануть діяти, як сепаратисти. Підуть працювати диспетчерами, водіями, монтажниками.
В Україні кажуть, що ми перетворюємося на Ізраїль, який воює за свою незалежність усі 66 років існування. Погоджуєтеся з цим?
— Ізраїль у світі навпаки називають агресором. У нас із Палестиною конфлікт значно глибший, ніж у вас із Росією. Миру тут не буде. Ізраїль, наприклад, дає гроші Палестині й Сектору Гази, де керує ХАМАС (ісламістська терористична організація. — "ГПУ"). А вони замість того, щоб будувати лікарні й школи, купують автомати та бомби. Потім ними по нас стріляють. Ізраїль би їх не бомбив, якби вони першими війну не починали. Хоча я згоден із тим, що в арабів і палестинців має бути своя держава. Так, як вони просять. Але цей конфлікт зайшов надто далеко. В Україні все тільки починається.
ХАМАС, у якого 25 тисяч бійців, за останній рік отримав майже 7 мільярдів доларів. Це гроші Катару та Ірану. Ці країни утримують терористів. Ті будуть воювати, допоки матимуть зарплату.
Україна має достатньо доказів, що терористів на Донбасі фінансує Росія. Однак це нічого не змінило.
— Бо ви живете біля ведмедя. Усюди, де він хотів отримати щось, були війни, — у Грузії, Молдові, Вірменії та Азербайджані.
Не розумію, чому жителі Донбасу замість того, щоб створити свою партію і працювати в парламенті, прагнуть змінити Конституцію та будувати державу так, як хоче Путін. Федералізм — це кінець України як єдиного цілого.
Росіяни не можуть змиритися з існуванням незалежної України.
— Росія діє за принципом "Якщо ми сильніші — значить ми праві". Так не можна. Ізраїлю пощастило, що в нашому регіоні нема "ведмедів". Найсильніша країна на Близькому Сході — Ізраїль. Найбільший "ведмідь" для нас, у лапках — наша мораль і ставлення до людського життя. Бо, теоретично, Ізраїль може знищити Газу, де правлять терористи ХАМАСу. Та ніколи не піде на це, бо будуть величезні жертви серед мирного населення. Це "хамасники" ставлять перед собою жінок, дітей — і так воюють. Ізраїль так не робить. Під час останньої операції ми навіть відкрили військовий госпіталь у зоні боїв. Допомогу там отримують не лише палестинці, а й поранені терористи.
В Україні кажуть, що наша армія зараз схожа на вашу 1947-го.
— Справді, тоді ізраїльська армія воювати не вміла. Тільки почали будувати державу. Люди прибули з усіх країн світу, особливо — з Радянського Союзу. Ми зуміли створити армію. Якби вона не вистояла у війні, яку нам оголосили сусіди, вже не було б нашої держави. Україна зараз опинилася перед такою ж загрозою. Поки національна держава не стане ідеєю більшості — війна триватиме. Або будуть територіальні зміни, коли країна розпадеться на частини.
Влада набагато інертніша від суспільства
– 90 відсотків українців переймаються проблемою війни на Донбасі, — каже 56-річний Олександр Вишняк, завідувач відділу Інституту соціології НАН України. — Далі йдуть безробіття і зниження рівня життя. Потім — курс гривні та інфляція й чи буде тепло взимку. Влада ці проблеми розуміє, але навряд чи має більш-менш ефективні способи їх розв'язання. Політичні еліти стурбовані тим, як залишитися при владі та примножити свої капітали.
— Люди бояться також відключень світла, проблем із транспортом, — зауважує заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова 52-річний Михайло Міщенко. — Усіх турбують ціни на життєво важливі товари й послуги. Курс гривні цікавить тому, що впливає на вартість імпортних товарів і пального. Українці сподіваються на подолання корупції. Але влада не береться за цю проблему. Вона набагато інертніша від суспільства. Це не дає країні рухатися вперед.
3 
1
Коментарі