"Оточенню Януковича треба буде вибрати — здати владу з Майданом чи без"

У справі екс-міністра внутрішніх справ 47-річного Юрія Луценка суд дійшов до фінальної стадії — дебатів. Вони мають відбутися 10 серпня. Потім суддя Анна Медушевська піде до нарадчої кімнати приймати рішення. Луценка звинувачують у службовій недбалості під час розслідування справи з отруєння колишнього президента Віктора Ющенка.

Минулого тижня Луценка включили п'ятим номером у список Об'єднаної опозиції.

— Загальна помилка демократичних сил — втаємничення списків, — каже Юрій Віталійович. — Прикро, що виборчі штаби опозиції не продемонстрували свою відмінність від влади в цьому принциповому питанні. Якби вони оприлюднили списки принаймні за місяць до з'їзду, прислухалися до думки громадськості, це зняло б і внутрішні емоції, і виправило б певні помилки.

Список Об'єднаної опозиції має два позитиви. Тактичний — у ньому немає одіозних осіб. Стратегічний — відсутність олігархів.

Чому у списку Об'єднаної опозиції у прохідних місцях практично немає "самооборонців"?

— Список "Батьківщини" я побачив уже після з'їзду. У попередніх розмовах з Олександром Турчиновим я висловив прохання, щоб усім нинішнім депутатам-"самооборонцям" штаб надав як мінімум можливість балотуватися по мажоритарному округу в якості узгодженого депутата від Об'єднаної опозиції. Олесь Доній відмовився від такої пропозиції, Володимир Ар'єв висунутий у 218-му окрузі Києва. Юрій Стець, Геннадій Москаль, Юрій Гримчак — у списках. Я вважаю помилкою те, що Гримчак, як і перевірені боями яскраві особистості опозиції Михайло Волинець та Андрій Шкіль, поставлений у зону ризику списку. Мене це тривожить через загрозу кримінального переслідування Гримчака за активну протидію харківським угодам.

Ще одна суттєва помилка — не висунення Тараса Стецьківа по його рідному округу у Львові. Це — неприйнятний підхід до людини, яка в усіх обставинах була попереду і ніколи не гендлювала переконаннями.

Ваша дружина Ірина Луценко кілька місяців тому говорила, що не братиме участі у виборах. Тепер вона 18-та в списку опозиції. Як до цього ставитеся?

— Кандидування Ірини Луценко в списку "Батьківщини" — не наша з нею ініціатива. Я погодився на це і запевняю, що Ірина не йде до парламенту, як символічний носій прізвища Луценко.

— Моя дружина пройшла майже два роки випробувань у прямому зіткненні з системою і тепер готова запропонувати конкретний механізм притягнення до відповідальності виконавців волі мафії, — розповідає Юрій Віталійович. — Ідеться не про помсту за Юлію Тимошенко та Юрія Луценка. Треба розробити і внести законопроект про автоматичне усунення з посад і притягнення до відповідальності тих слідчих, прокурорів і суддів, чиї дії визнані Євросудом порушенням прав людини. Україна програла понад 800 таких справ. Це — масове очищення міліції, Генпрокуратури і судів від тисяч гвинтиків, завдяки яким і знищується перспектива мільйонів людей і країни в цілому. Цей закон — місія Ірини Луценко в парламенті.

Коли життя змусило дружину стати публічною, я був приємно здивований, що атакувальний стиль у політиці — наша загальна сімейна лінія.

Які першочергові завдання зараз стоять перед опозицією?

— Я вже багато місяців говорю: балачки про об'єднання опозиції надто затягнулися. Те, що Юлія Тимошенко з тюрми змогла об'єднати всіх опозиційних лідерів — велика справа, майже подвиг. Але це не достатня причина голосувати за опозицію. Кандидати від "Батьківщини" мають іти до людей, будити їх із заціпеніння перед правлячою мафією, пропонувати демократичну альтернативу. Ніякі круглі столи та шустер-шоу цього не замінять. Опозиція має бути серед людей.

Чого чекати після виборів?

— Якщо на мажоритарних округах замість вибору в парламент кращих влада зможе переконати людей териконами гречки, це дасть мафії перепочинок на два роки. У такій ситуації опозиція має зробити все для посилення єдності. Стійкість, принциповість і командність приведе до того, що єдиний кандидат від опозиції виграє в Януковича другий тур президентських виборів. Це вже зараз видно по сумарному відсотку виборців, які підтримують владу й опозицію. Потім відбудеться повторення 2004 року і оточенню Януковича треба буде вибрати — здати владу з Майданом чи без.

Якого ефекту варто очікувати від акції "Україна без Януковича"?

— Після Французької революції і народ, і королі запам'ятали, що каміння вміє літати. Після українського Майдану і народ, і президенти втямили, що на виборах усе в руках виборців. Акція "Україна без Януковича" має освіжити страх, що живе в серцях оточення тимчасового володаря української булави.

Скоро 2,5 року як Віктор Янукович став президентом. Чи робить влада висновки зі своїх помилок?

— Влада Віктора Януковича — сама по собі є головною помилкою цих 2,5 року. І не варто ставити питання, чи зроблять "регіонали" якісь висновки зі своєї політики розбою і брехні. У них усе добре — система зняття гангстерської ренти з економіки держави діє майже безвідмовно. За ці роки мафія вивела з країни тільки в кіпрську офшорну зону понад 53 мільярди доларів. Можна лише здогадуватися, скільки вони вкрали всього.

В якій ми зараз точці?

— Відпущена нам історією 20-річна відлига, очевидно, завершена. Ми маємо декоративну демократію, за лаштунками якої – узурпація влади Адміністрацією президента, безкарність кримінальних кланів, знищення незалежних ЗМІ та мирних зібрань, державний рекет підприємництва, контрольоване владою кривосуддя, тиск та дискримінація української культури як основи нашої незалежності.

З цього рубежу українцям немає куди відступати. На порядку денному — питання національної дієздатності. Ці вибори є черговим плебісцитом саме з цього питання.

Варто усвідомити: на цих виборах немає куди відступати, це бій за особисте і національне виживання 88 відсотків пограбованого суспільства. Простити все, що витворяла влада Партії регіонів за ці два з половиною роки, означає підштовхнути їх зробити це з людьми ще і ще раз.

Маємо неідеальну опозицію. Згоден з тими, хто критикує спрощеність і популізм її програми, хто незадоволений її списками. Але при всьому цьому – в Об'єднаній опозиції представлені політики, а не олігархи і гангстери. Її лідери робили помилки, але не перетворювали Україну в закрите акціонерне товариство "Межигір'я", де все належить правлячій Сім'ї. З програмою опозиції можна сперечатися, але не збирати вибиті зуби поламаними руками.

×