"Люди, які пройшли Майдан, безповоротно змінилися"

 

— Нинішня влада розглядає злочини проти активістів Майдану тільки як засіб реклами. Не усвідомлює важливості тих подій. Не прагне встановити справедливість і покарати винних, — каже адвокат родин Небесної сотні Павло ДИКАНЬ, 55 років.

20 лютого Україна вшановує пам'ять загиблих під час Революції гідності. У зіткненнях на Майдані постраждали понад 2 тис. протестувальників, 109 із них загинули.

Справами Майдану з листо­пада опікується Державне бюро розслідувань, а не Генпрокуратура. Є зміни на краще?

— ДБР зараз звітує про справи, доведені до судового розгляду ще управлінням спеціальних розслідувань Генпрокуратури, — продовжує Павло Дикань. — Новостворений підрозділ у справах Майдану ще не зробив нічого. Є сумніви, що мають намір розслідувати.

Заступником голови ДБР призначили Олександра Бабікова, адвоката Віктора Януковича. Це конфлікт інтересів. Виглядає як ознака реваншу.

Що вдалося зробити у справах Майдану?

— Встановили величезну кількість фактів та осіб, причетних до злочинів. Були об'єктивні і суб'єктивні причини, чому все відбувалося так довго. Навіть після Революції гідності система правосуддя чинила опір розслідуванню. Ті, хто перешкоджав слідству, не покарані. Керівництво Генпрокуратури теж вставляло палиці в колеса. Хоч і не системно, а точково. Не надавали належної підтримки, не погоджували окремих слідчих дій. Знищували деякі документи справ. Але слідчі встановили зброю і причетних до злочинів осіб. Справи вели незалежні юридично люди.

Сьогодні ж нічого не відбувається. Розслідування зупинили. Слідчу групу розпустили. Її залишки ввібрало ДБР.

Які дослідження потрібно провести, коли вже минуло шість років?

— Не завершили слідчі експерименти. Це важлива частина розслідування подій 18–20 лютого 2014 року. Досі спливають фото, відео, свідки, які чомусь мовчали всі ці роки. Досвід розслідування подібних справ в інших країнах показує, що процес може тривати десятиліттями. Якщо не вдасться власними силами довести справи до кінця, варто залучити міжнародні організації.

Нинішня влада більше переймається рейтингом. Її не дуже хвилюють реальні дії, справедливість. Команда Зеленського говоритиме, як сприяє розслідуванню, але далі слів не піде. Без вироку видали Росії обвинувачуваних у смерті десятків людей. Порушили закон. Генпрокурор Руслан Рябошапка за вказівкою Володимира Зеленського чи Андрія Богдана (ексголова Офісу президента, звільнений 11 лютого. — ГПУ) чинив тиск на прокурорів з метою звільнення з-під варти "беркутівців". Влада сприяла фактичній утечі цих людей.

Політична доцільність звільнення полонених не виправдовує порушення закону. Відбулося пряме втручання у суддівсько-прокурорську діяльність, тиск на суддів і незаконне прийняття рішень.

Після відводу ручних прокурорів Рябошапки повернули попередню команду. Вона не погодилася брати участь у протиправних діях. Тобто в ГПУ розуміли, що чинять злочин. Шукали тих, хто погодиться.

Про що це свідчить?

— Половина "нової" команди прийшла з тієї сторони. Теперішній глава Офісу президента Андрій Єрмак був помічником "регіонала" Ельбруса Тадеєва. Андрій Богдан працював в уряді Миколи Азарова. Таких у команді Зеленського багато. Ми не про всіх знаємо. Наївно сподіватися, що вони розслідуватимуть справи проти себе.

Активна частина суспільства намагається тиснути. Але навряд влада реально готова дослухатися. Безкарність породжує подальше насилля. Особи, які били, викрадали, вбивали, не притягнуті до відповідальності. Виходить, можна робити що завгодно. Тебе не покарають. Правоохоронці бачать бездіяльність системи. Дозволяють собі діяти, як їхні попередники з "Беркуту". Це може перерости в масштабне суспільне протистояння. Держава має стояти на позиціях справедливості.

Провели реформу Генеральної прокуратури. Як оцінюєте ці зміни?

— Функцію слідства в неї мали забрати ще 1998 року. На практиці ця реформа означає зміну табличок. Поспішний конкурс (першу хвилю атестації в Генпрокуратурі не пройшли 729 прокурорів із 1339. — ГПУ), його методологія, порушення закону під час процедури свідчать, що системні зміни не відбулися. Втручання генпрокурора у справу Майдану це доводить. Лишилося небагато прокурорів, яким я довіряю.

Навряд напівзаходами можна змінити систему. Туди треба запускати нових людей, які працюватимуть за іншими принципами. На одному засіданні бачив, як нові прокурори погоджувалися із захистом підсудного. Такого не має бути.

Біда кожної нашої влади у тому, що вона також хоче мати ручний суд. Не розуміючи, що в майбутньому це може зіграти проти неї. Єдина гарантія виживання демократичної країни — незалежне судочинство. Поки політики не зрозуміють цього, системних змін у країні не буде. Вільний суд, слідство, прокуратура — три кити, на яких будується держава. Якщо такі особи, як Павло Вовк (щонайменше п'ять місяців правоохоронці прослуховували його й оголосили йому та ще кільком суддям підозру у винесенні неправосудних рішень та втручанні в роботу судових органів, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів. — ГПУ), лишаються на посаді, нічого не зміниться.

Повернулася низка одіозних осіб, які п'ять років боялися приїхати в Україну. Вони переконалися, що за їхні злочини проти держави відповідальність не настане.

Як оцінюєте Революцію гідності зараз?

— Це була одна з найвизначніших подій у сучасній українській історії. Люди, які пройшли Майдан, безповоротно змінилися й переінакшили країну. Змогли позбутися влади Януковича. Відчуття гідності людей, які змогли побороти зло, важить багато.

Чого не вдалося досягти за цей час?

— Видно, що люди стомилися. Українці ще з часів Союзу вважають, що має хтось прийти і зробити добре. Після Майдану це трохи зменшилося, але все одно досить поширене. Очікуємо татка, який знизить тарифи й підніме зарплати.

До 2019-го ми потроху рухалися у правильному напрямку. Були помилки, складності, недоліки, за які можна було карати тодішніх політиків. Але було відчуття поступового прогресу. Сьогодні держава стоїть на місці. У нас немає стратегії розвитку. Перебуваємо в невизначеності. Нинішня влада не розуміє важливості Революції гідності. Проте саме Майдан відкрив шлях Зеленському до президентства.

Побував у майже 50 країнах

Павло Дикань народився у Києві. Закінчив електроакустичний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю "електроакустика й ультразвукова техніка". Також у КПІ отримав спеціальність "правознавство".

Із 2008 року має свідоцтво адвоката. Від 2015-го по 2018 рік був головою колегії громадської організації Адвокатська дорадча група.

Керує Адвокатським бюро "Регула Юріс". Представляє у суді інтереси родин героїв Небесної сотні.

Розлучений. Має сина і дві доньки.

Любить подорожувати, побував у майже 50 країнах. Слухає джаз.

×