Офіс Прогресивної соціалістичної партії — у старому будинку на Хрещатику. Кабінет Наталії Вітренко і Володимира Марченка невеликий. Біля вікна два зсунуті столи. На них течки документів, газети. На стінах з блакитними шпалерами — великі фотографії мітингуючої Вітренко. Серед книг у шафі — одна про політику Путіна. Є й "В.И. Ленин — жизнь и деятельность".
Чому не пішли на вибори спільно з Партією регіонів?
— 2004-го ми підтримали Януковича через геополітичні міркування, — Марченко розмовляє російською. — Хоча він — представник буржуазії. Але цього разу бізнес-структура "регіоналів" вирішила, що партія має йти на парламентські вибори самостійно. Виходить, у 2004-му всі працювали на рейтинг Януковича, а потім Партія регіонів сказала: "Ну а теперь это все мое". Класичний політичний кидок. Нам і не пропонували увійти до списку. Знали, що партію свою ніколи не розпустимо. Янукович боїться конкуренції Вітренко.
Кажуть, що вас фінансує Росія...
— Ні, це надумано. Якби нас справді фінансували ззовні, це для декого було б дуже вигідно. Роздули б скандал, щоб нас опустити. Зараз Луценко замовк, а всю виборчу кампанію говорив: у нас бандити в списку, хтось фінансує. Ми чотири суди виграли. Два особисто в Луценка і ще два — в Міністерства внутрішніх справ. Цей шакал гавкав же постійно.
Із Лукашенком стосунки підтримуєте?
— У 1995 році Вітренко виступила з пропозицією альтернативного курсу. Лукашенко тоді саме переміг на виборах, і білоруське посольство попросило Наталю Михайлівну перекласти її програму російською мовою. Передали Лукашенку. Усе, що він зробив, збігається з пропозиціями Вітренко. Суть ідеї: або держава піднімає промисловість і сільське господарство, або все розпродується.
Вітренко декілька разів зустрічалася з Лукашенком.
Акції протесту в Феодосії — це проект Росії?
Марченко сміється:
— Це "галюки" Горбуліна. Я його публічно назвав "використаним презервативом" усіх режимів. Був при Кучмі, Кравчукові. Тепер Ющенко — знову він влазить в Раду національної безпеки і оборони.
Цей шакал гавкав же постійно
Протести в Феодосії — це наша позиція. Москва тут ні до чого. Продажна влада не могла повірити, що партія здатна організувати такий спротив. Вони не ро-зу-мі-ють, — розтягує склади, — що таке партія за переконанням. Наші люди їдуть без грошей.
Колись народний депутат Павло Мовчан у Верховній Раді привселюдно натякнув Володимирові Марченку на його близькі стосунки з Наталією Вітренко. Після цього в кулуарах Марченко його побив.
Зараз вам уже про це не натякають?
— Мені — ні, бо реакція відома. Якось прийшла дівчинка — журналістка. "Ходят слухи о ваших отношениях". Я кажу:"Девочка, а мне только что сказали, что ты — панельная проститутка". Вона почервоніла: "А вот мне интересно..." — "Ну мне же не интересно, как ты ножки поднимаешь!" Тобто, є такі речі, про які просто непристойно запитувати.
Марченко пригадує, як познайомився з Вітренко 1991 року. Це був установчий з"їзд Соціалістичної партії:
— Виходить жінка: "Вы не о том здесь говорите. Международный валютный фонд входит в нашу страну. Стране уготовлено порабощение, розвал и социальные потрясения". Коли виступила, їй одразу ж запропонували увійти в політбюро. Ми порозумілися. Я — робітник. Про це зараз мало хто говорить. Кажуть: "Марченко — крикун!" Після інституту приїхав з родиною в Сумську область на Роменський завод автоматичних телефонних станцій. У мене там кар"єра взльотна була. Депутатом обрали в альтернативу першому секретареві компартії Клімову. Поважали, бо знали, що цей станок або розробив Володимир Марченко, або розробили під його керівництвом. Був я капітаном заводської команди з волейболу, чемпіоном області з риболовлі. Коли обрали депутатом, я вже сформувався як спеціаліст. Знаю, люблю виробництво. У політику пішов, аби його піднімати. А тут — обвал. Лібералізація, відкритий ринок. Дурня якась.
Що зараз із вашим роменським підприємством?
— Розвалене, — каже сумно. — Хоча було кілька проектів. Парламентська делегація на чолі з Плющем їздила до Китаю. Я привіз звідти замовлення, іду до директора: "Переходьте на оренду з викупом, я замовлення забезпечу!" — "Да что ты говоришь?!" Він був переконаний, що держава ніколи не відмовиться від управління економікою. Зараз приходжу — сльози течуть. Я ж все своїми руками створював! Розвал промисловості в Україні — це мої особисті рахунки з Кучмою, Кравчуком, Ющенком.
Марченко показує фотографію, де Наталя Вітренко, сміючись, тримає велику щуку:
— Сама зловила на спінінг, — хвалиться. — Рибалити я її навчив.
22 жовтня 1953 — народився у м. Слов"янськ Донецької області
1976 — закінчив Харківський інститут радіоелектроніки
1990 — народний депутат
1991 — один із засновників Соціалістичної партії
1991 — знайомиться з Наталею Вітренко
1994 — народний депутат
1996 — разом із Наталею Вітренко виходить із фракції Соцпартії й засновує ПСПУ
1998 — народний депутат
9 
1
Коментарі