"Як тільки починаєш патякати про особисте життя, воно одразу закінчується"

Я – класичний "противсіх", за здоровий глузд і чесність, а це саме – проти всіх. На останніх виборах на бюлетені написала "Всі підараси", і так вкинула.

Кілька разів доводилося брати участь у публічних протестах. Ми добилися скасування гастрольного збору. Ще виходила проти надання російській мові статусу державної. Як росіянка шокована ставленням українців до своєї мови. Не можу уявити, щоб у Франції, наприклад, плескали в долоні іноземному артисту дужче, ніж своєму.

Колись Олег Скрипка сказав золоті слова: "Якщо ти – тепліша крапля за решту холодних, ти підстрибуєш". А я йому: "То решта крапель подивляться на мене і теж будуть підстрибувати?" На що він: "Ні, решта хотітимуть, щоб ти потонула разом із ними". Україну становлять саме такі сірі краплі.

Робити щось для себе – це правильно. Бо ти – сперматозоїд, який переміг, і в цьому світі ти не випадково. У тебе тут є 70 років, гори, море, мови, інститути, руки, ноги – лише правильно розпорядися цим. А люди в нас бухають.

Я співала на Майдані 2004 року. Мені пофіг були політики, я це робила для людей. Нас тоді класно киданули. Нами розрахувалися. Але я не жалкую. Не помилишся – не зробиш висновків.

Бізнес по-українськи діє за трьома принципами: спізнився, провтикав, відморозився

У своєму житті я поміняла б лише 2 години одного дня. Це був випадок, коли треба було навчитися казати "ні". Тепер я це вмію.

Бізнес по-українськи діє за трьома принципами: спізнився, провтикав, відморозився.

Українці неймовірно миролюбні. Нещодавно підійшла до міліціонера, який стоїть у підземному переході, руки в боки. Я взяла й опустила йому лікоть, він навіть не смикнувся, усміхнулися одне одному й розійшлися.

Вимагаю передовсім поваги, а не якоїсь там влади. Бо яка у жінки влада? Завоюй світ, принеси мені до ніг – і буде тобі щастя. Сама зі списом – ні-ні. Я маю тебе надихнути на це, похвалити, потім – дати комфорт, дати дітей, усе, що хочеш.

Давно вивела для себе формулу жіночого і чоловічого щастя. Жінкам потрібні діаманти, співчуття і повага. Чоловікам – секс, борщ, аплодисменти.

Мені треба аплодисменти лише тоді, коли вони доречні. Якщо хтось буде просто плескати, а я пропустила тренування у спортзалі чи недописала пісню, розумію – це натяк, що мені треба більше працювати.

У Всесвіту прекрасне почуття гумору. Мене впізнають у найбільш недоречних для цього ситуаціях. Наприклад, коли стою в черзі по туалетний папір або длубаюся в носі, і тут хтось підходить і каже: "О, так це ж ви!" А потім ще й напише у Twitter: "Уявляєте, кого я сьогодні бачив?"

Доки пишу, я – монстр. Не можна входити в мою кімнату, не можна зі мною говорити, не можна пропонувати чаю: у відповідь полетять якісь предмети, бо перемикання уваги – це дуже болісно. Це так, якби ти розв'язував якусь математичну задачу, а тут питають, як пишеться оце слово.

Жінкам потрібні діаманти, співчуття й повага. Чоловікам – секс, борщ, аплодисменти

Творчість вимагає бути чистою, без статі, біологічною одиницею.

Боюся бути заангажованою, коли тобі кажуть: чорне – це відтінок сірого, а потім переконують, що сіре – це відтінок білого.

За 20 років, сподіваюся, мої діти вступатимуть в університет, і десь не в Україні. Може, вони захочуть стати океанологами, а тут це – нереально.

Підпрацьовувала на телепроекті, і якийсь психіатр сказав фразу, що мені допомагає, коли стикаюся із суперечливими речами: "Ми ж не знаємо, яка в людини концепція себе". Тобто коли ми бачимо огрядну жінку в прозорому вбранні або бомжа, це викликає несприйняття. Проте вони в цей момент можуть почуватися цілком органічно.

Почуття гідності – така рідкісна річ у травмованому пострадянському суспільстві, що люди сприймають його як зверхність.

Дуже подобається, як жартують над моїми піснями. "Ти на першому місяці" замість "місці". Один знайомий якось сказав: "У мене є мен, і він мене має – браво!" (В оригіналі "він має право спитати список імен". – "Країна").

В українців дуже низький запит на музику. Тут кожен – сам собі талант. У кожного є кілька улюблених пісень, вип'є, заспіває, і хтось інший для нього – не авторитет.

Як тільки починаєш патякати про особисте життя, воно одразу закінчується.