Ріхлик, бріхташка та люфт - які слова треба знати тим, хто збирається у Карпати

Мова жителів Карпат істотно відрізняється від української літературної. Має багато діалектизмів. Українці з інших регіонів погано розуміють їх.

Незвичність мови Карпатського регіону яскраво засвідчують окремі слова. Наприклад, карпатське слово "афини", яке походить від румунського і означає "чорниці", абсолютно невідоме в інших регіонах України. Навіть на Поліссі - чорничному краї.

Малозрозумілі багатьом місцеві слова "чічка" - квітка, "бесаги" - подвійна торба-мішок, "бріхташка" - гаманець, "защик" - укол, "кебета" - мізги, "клявза" - лісосплавна гатка, "люфт" - повітря, "олуфко" - олівець, "папіндека" - картон, "плай" - лісова стежка в горах, "ріхлик" - поїзд.

У короткому словнику гуцульських говірок, складеному 1997-го, наводиться близько 7 тис. діалектних слів. Пропонуємо ознайомитися із словами, які опублікував 2013 року Дмитро Савчук. Зібрав їх у Косівському районі Івано-Франківської області.

Аршиця - важкодоступна вершина гори.

Бай - бенкет.

Бамбетлі - диван.

Борше - скоріше, швидше.

Боярок - пояс.

Ветуля - коза, що не мала козенят.

Виходок - туалет, вбиральня.

Волосань - очерет.

Гайналі - жителі Карпат.

Гамати - їсти.

Гандабурка - картопля.

Година - затяжні дощі.

Гофа - двір, подвір'я.

Гоц - водоспад.

Ґеґя - тато.

Ґуст - смак, апетит.

Дека - 100 г.

Днински - щоденно.

Дрива - дрова.

Єк дужі? - як здоров'я - привітання.

Жарівка - електрична лампочка.

Желізко - праска.

Жичіти - позичати.

Завлєги - пізно вночі.

Затяготіти - завагітніти.

Збавлений - зіпсований.

Калабач - вибоїна на дорозі.

Камізелька - жилетка, безрукавка міського типу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Габелок, нюхтики, страпезяки - які слова допоможуть освоїти волинську говірку

Кимак - палиця, комачка, поліно.

Клевець - молоток.

Ковбель, ковблик - риба.

Коц - вовняна ковдра, укривало.

Кочело - колесо.

Лєрва - жінка легкої поведінки.

Лижби - ковзани.

Ліжник - шерстяна ковдра.

Лопта - м'яч.

Маковиця - вершина гори.

Маринарка - піджак.

Монька - молоко.

Несогірший - непоганий, можливий.

Обора - садиба.

Падура - ліс.

Пазюньки - червона та біла смородина.

Паленка, палинка - самогонка.

Пижик - маршрутне таксі.

Підбивати - готувати їжу.

Погарчик - рюмка.

Половінь - вогонь.

Пструг - форель.

Рагуль - невихований, недалекий і позбавлений смаку чоловік.

Ружі - троянди.

Свіже молоко - кисле молоко.

Сервус! - Здоров! Вітаю!

Склєнка - пляшка.

Слава Іссу, слава Ісусу Христу - вітання мешканців Карпат.

Солодке молоко - свіже молоко.

Стариня - батьки.

Студений - холодний, замерзлий.

Тано - дешево.

Трускавки - полуниці.

Фацирити - красти.

Хавка - рот, який забагато говорить.

Цьонька - свиня.

Челядина, чєлідина, чилідина, чілідина - жінка.

Чєда - діти.

Шпас - жарт.

×