— Алло, Марина? Передай Светке, что за 200 гривен платье заберу. Больше не дам. Там подъюбник порван, а на рукаве следы от помады, — після розмови по телефону киянка 43-річна Тетяна Шевченко завантажує соцмережу "ВКонтакте".
Через інтернет шукає дівчат, які хочуть продати свої весільні сукні. Скуповує їх по 200-300 грн. Пере й перешиває в ательє, відкрите у трикімнатній квартирі на масиві Борщагівка. Після цього здає на прокат або продає.
— Дивлюся на якість тканини, крій і чи не затягана сукня. Буває, дівчата після весілля її двічі-тричі здають в оренду. Після чотирьох хімчисток тим платтям хіба підлогу мити. Сукню куплену на базарі в Чернівцях або Хмельницьку бачу за кілометр. Фасон може бути модним, але тканина неякісна.
В ательє найняла двох швачок.
— Дівчата так перешиють і оздоблюють вбрання намистинами і камінням Сваровські, що плаття за 200 гривень можна продавати за 2 тисячі, — говорить Тетяна Іванівна.
В одній кімнаті поставила манекени із сукнями, в другій — два столи зі швейними машинками, дошку для прасування, вишивальну машинку й парогенератор. У третій — примірочна.
— Про весільний салон я мріяла 10 років. Відкладала гроші, доки подруга Ліля не відкрила весільний магазин на проспекті Перемоги. Накупила суконь на 20 тисяч доларів. Півроку мучиться і не може розпродати стару колекцію. За сукню дарує пляшку шампанського "Моет" за 600 гривень і все рівно ніхто не бере. На сукнях салони роблять 100-150 відсотків націнки. Займатися прокатом Ліля не планувала, але життя змусило. Тепер її дохід виріс майже вдвічі.
За прокат сукні Шевченко бере від 500 до 1,5 тис. грн. Улітку щомісяця має по 10-12 замовлень. На прокат дає також фату, рукавички, туфлі та кільця під спідницю.
— Весільний салон бере у заставу повну вартість сукні. А я — паспорт і гроші за оренду, — продовжує Тетяна. — Улітку перед приміркою пропоную дівчатам прийняти душ. Краплі поту виводити важко.
Порване плаття після прокату повертали тричі.
— Нареченій із Броварів дружба під час танців наступив на шлейф. Ще одна вирвала кілька петель на корсеті, підпалила рукавички, коли торт із женихом задувала. Ці сукні прийняла за доплату. А третій паспорт не повертала, доки собівартість сукні не оплатила. Як можна було за день обірвати фатін на спідниці, розпороти рукав і підпалити фату?
Ще одна здала в хімчистку, бо забруднила травою. Із корсета камінчики повідпадали, квіти на поясі розлізлися. Тому навіть, якщо й забруднили, прошу самим не прати і в хімчистку не здавати. Сукні без бісеру перу у пралці: вивертаю, засовую у захисний чохол і ставлю на делікатне прання. Якщо забруднення складне, відношу в італійську хімчистку під домом. Там не тільки плями виведуть, але й добре накрохмалять і розпрасують.
Подруги пропонують мені зайнятися ще й випускними сукнями, але мода на коктейльні плаття змінюється швидше, ніж на весільні. Та й попит на них тільки в квітні-травні. А весільні беруть навіть у піст.
1 
1
Коментарі
1