Михайло Омельчук, 26 років, інженер, Київ:
— Зовсім не залишаю — ні в коробочках, ні жебракам, які сидять під церквою. Не вірю, що вони справді потребують. У храми ходжу раз на рік — на Великдень. Стою всеношну. Якщо будуть потрібні комерційні процедури — хрещення, вінчання — звернуся до знайомих священиків. Вони зроблять це без усяких грошей.
Віра Михайлівна, 63 роки, Луганськ:
— Як приїжджала нещодавно в Київ, то в Лаврі кинула в скарбницю 10 гривень. Удома даю 1 або 2 гривні, інколи — 5, якщо служба така, що аж за душу бере. Сповідаюся два рази на рік. Завжди лишаю після цього священику 5 гривень. Він спочатку відмовляється, а тоді бере.
Денис Мялов, 21 рік, інструктор з туризму, Горлівка, Донецька обл.:
— Церкви й храми приваблюють мене тільки красивою архітектурою. Коли ходжу туди, грошей не даю. Релігія — це дуже прибутковий бізнес, який звільнений від податків. Складно відповісти, чи я віруючий. Не буває атеїстів в окопах під вогнем.
Оксана Кириченко, 40 років, продавець, Київ:
— Ходжу з батьками та чоловіком у Володимирський собор на Великдень і Різдво. Кидаємо 1-2 гривні у скарбнички, а також купуємо по дві середніх свічки по 3 гривні. Залишаємо записку за здоров'я всіх членів сім'ї та родичів. Вона коштує 20 гривень.
Андрій Шкурат, 27 років, технік, Суми:
— Коли був у Львові, кидав у костелах по гривні. Хотілося, щоб менше залізяччя в кишенях валялося. Ходив туди не молитися, а як турист, дивився на мармурові статуї. На службі в церквах не був років п'ять.
Віра Зозуля, 78 років, Бориспіль, Київська обл.:
— Даю в церкві 2-3 гривні. Намагаюся ходити щонеділі. Раніше разом з чоловіком, але він помер два роки тому. За відспівування дала священику 100 гривень.
3 
1
Коментарі