Українка розповіла чому повернулася на батьківщину з Іспанії

Більшість іспанців встає о 8 ранку. Снідають та йдуть купатись у морі

Фото: bzh.life

Щоб зрозуміти та відчути справжню Іспанію, потрібно їхати до Валенсії, Аліканте, Гранаду або Севілью.

У дитинстві була подружка Дезіре з циганського кварталу

Спочатку сім'я Аліси жила в Аліканте, портовому місті з вузькими вуличками та двоповерховими білими будинками.

24-річна Аліса Панченко народилася в Іспанії та виросла на узбережжі Середземного моря. У 14 років вона посварилася з мамою, прилетіла до Києва на кілька місяців, але залишилася на десять років. Зараз вона перукар і вокалістка рокабіллі-групи Screamin Meemies.

Спочатку сім'я Аліси жила в Аліканте, портовому місті з вузькими вуличками та двоповерховими білими будинками. У них був триповерховий будинок з гаражем і басейном на обриві біля моря.

"Пам'ятаю, що у нас навіть була своя прислуга. Коли мені було п'ять років, цей великий будинок довелося продати та переїхати в бунгало в закритому житловому комплексі. Там все було скромніше, - згадує Аліса, - В побуті ми з батьками спілкувалися на якомусь іспансько-російському суржику, але моя рідна мова - іспанська. Я вчилася в іспанських школах, читала іспанську літературу. Моя мама вже понад 20 років живе в Іспанії, але до сих пір не говорить по-іспанськи. Папи, на жаль, вже немає в живих".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українка розповіла про особливості оренди житла в Іспанії

Коли згадує дитинство, автоматично перемикається на іспанську мову. Одне з найяскравіших спогадів - циганські квартали Аліканте. Там прямо у дворах мешканці будинків самі для себе влаштовують великі концерти.

У східному регіоні Валенсії в березні проходить свято Лас Фальяс. Іспанці зустрічають весну, тому міста східного узбережжя на кілька днів заповнюються феєрверки, гулянками та танцями до ранку. Дівчина назавжди запам'ятала ці святкові салюти й петарди.

"У дитинстві у мене була подружка Дезіре. Коли мене заносило в її район, я завжди знала, що можу зайти в її будинок, щоб поїсти, попити та відпочити. І так з усіма друзями й знайомими. Іспанці завжди раді спонтанним гостям, - розповідає Аліса, - У дворі нашого будинку був басейн. Здається, ми з друзями цілодобово в ньому купалися. Хлопці постійно влаштовували війнушки - кидалися один в одного пакетами з водою. Думаю, прибиральниці нас проклинали. Ще в нашому домі був телескоп, ми з друзями збиралися вечорами та розглядав зірки. І, звичайно ж, ми кожен день ходили на море".

Іспанські школи сильно відрізняються від українських. В Іспанії дітям ставлять високі оцінки за те, що вони формулюють і висловлюють власну думку.

"В Україні я вже закінчувала школу, кілька разів пробувала говорити свою думку, і мене відразу тиснули, - зазначає Аліса, - Там все прагнуть бути open-minded і заохочувати самовираження. Я дуже добре запам'ятала, що в шостому класі у нас були уроки по сексології. А в Україні куди не глянь - суцільно табуйовані теми".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Діти починають шукати роботу з десяти років" - українка розповіла про особливості життя в Лондоні

Більшість іспанців встає о 8 ранку. Спочатку вони роблять іспанський сніданок: великий тост або багет, тертий помідор і пармезан, оливкова олія, перець і хамон. До сніданку обов'язково кава або апельсиновий сік.

Після сніданку вони йдуть купатися в морі, потім працювати, а потім вже можна і поспати, тому що сієста. Іспанці дуже люблять сангрію - вони можуть пити її в будь-який час доби. Молоде покоління вважає за краще калімочо - колу з портвейном, лимоном і цукром.

"Щоб зрозуміти та відчути справжню Іспанію, потрібно їхати до Валенсії, Аліканте, Гранаду або Севілью. У Барселоні та Мадриді вже немає тієї самої Іспанії, тому що туди з'їхалися всі, хто міг. Та й взагалі про багатьох країнах не можна судити по столицях ", - розповідає Аліса.

Дівчина приїхала в Україну у 2009 році, коли їй було 14 років.

"Я тоді сильно посварилася з мамою. Папа тоді вже жив в Києві. Я хотіла приїхати до нього на кілька місяців, а потім знову повернутися в Іспанію. Але так вийшло, що я залишилася, і вже 10 років живу тут, - згадує Аліса, - Спочатку я прилетіла в Москву, там мене зустрів батько. Ми сіли на поїзд до Києва, і як же я офігіла, коли побачила купе з ліжками! Я відразу їх сфоткали та відправила іспанським друзям".

Спочатку було складно спілкуватися з людьми, Аліса говорила з жорстким акцентом: "Привіт, мене завют Аліса, я прийшов з Іспанія". Півроку вчила російську мову з репетитором, щоб нормально довчитися в київській школі. Іспанський акцент вдалося прибрати лише через два роки.

Після школи пішла навчатися в технікум на швачку, але так і не закінчила. З того часу пройшла перукарські курси та вже давно працює перукарем.

"Моя батьківщина - Іспанія, і я відчуваю себе іспанкою, нехай і не була там десять років. Я думаю про те, щоб повернутися, але тут мене тримає моя музична група і перспектива відкриття свого салону краси, - розповідає Аліса, - Я дуже довго адаптувалася до життя в Україні, тому що тут зовсім інші люди. У нас в Іспанії все прагнули розв'язувати проблеми один одного, допомагати щосили. Тут же люди віддистанційовані один від одного і сильно бояться. Саме через це я проходила психотерапію, мені складно було прийняти такий менталітет. Я хотіла стати тут своїм і постраждала через це".

Українець розповів, що вперше, що відчуває іноземець, прилетівши до Лондона це вологий клімат. Він найбільше б'є по організму. З'являється відчуття, що холод пробирає до кісток.