Київський іконописець та свята, віддана в будинок розпусти: кого поминають 30 серпня

30 серпня православна церква візантійського обряду вшановує пам'ять мученика Мирона Кизицького, пресвітера.

Святий Мирон живу у III столітті, жив у римській провінції Ахая, був пресвітером. Постраждав за віру у 250 році під час гоніь християнства при імператорі Декіі.

 

Пресвітер був лагідним і милостивим до людей, але разом і мужнім в захисті своїх чад. Одного разу, в свято Різдва Христового, він здійснював Богослужіння. У храм увійшов місцевий правитель Антипатр з воїнами, щоб схопити тих, що моляться і повести їх на муки. Бачачи це, святий Мирон почав гаряче заступатися за паству, викриваючи правителя в жорстокості.

За це Мирона схопили та віддали на муки. Його повісили і стругали тіло залізними гребенями. Потім пресвітера кинули в розжарену піч, але Господь зберіг мученика - у той час вогонь обпалив 150 людей, що стояли навколо печі.

Тоді правитель став примушувати мученика поклонитися ідолам. Отримавши від святого Мирона тверду відмову, Антипатр наказав різати ремені з його шкіри. Святий Мирон взяв один з ременів і кинув його в обличчя мучителя. Розлючений Антипатр велів стругати святого Мирона залізом по обідраному тілу, а потім віддав мученика на поживу звірам. Але звірі його не чіпали.

Відчуваючи себе переможеним, Антипатр в безсилій люті покінчив життя самогубством. Святого Мирона доправили в місто Кизик, де йому відтяли голову мечем.

Також сьогодні починають преподобного Аліпія (Алімпія) Печерського, що жив в XI столітті.

 

Київський іконописець і мозаїст, ювелір, лікар, чернець та священник Києво-Печерського монастиря. Аліпій - перший статоруський іконописний художник, ім'я якого згадується в літописах. Він також є одним з авторів Києво-Печерського патерика. Відомо, що Аліпій навчався мистецтвам у грецьких майстрів.

Вважається, що Аліпій брав участь у розписі Успенського собору Києво-Печерської лаври, який підірвали комуністи 3 листопада 1941 року.

Преподобний прославився при житті написанням чудотворних ікон. Щонайменше дві з них збереглися донині "Печерська Богоматір з предстоящими Антонієм і Феодосієм" та "Богородиця Велика Панагія (Всесвята)". Обидві ікони вивезені до Росії, зберігаються в Державній Третьяковській галереї в Москві.

Аліпій також є автором семи ікон деісусного ряду, написаних для однієї з київських церков на Подолі. Вони вважалися чудотворними, оскільки не згоріли під час пожежі.

Помер преподобний Аліпій у 1114 році, похований у ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Третій Спас та іменини мучеників: що відзначають у церкві 29 серпня

Святі мученики Павло, його сестра Юліанія (Іуліанія) та інші з ними страчені в середині III століття за часів імператора Авреліані в Фінікійському місті Птолемаїді.

 

Одного разу імператор приїхав в Птолемаїду. Павло був серед натовпу, що зустрічав правителя, та осінив себе хресним знаменням. Це було помітили, Павла схопили та кинули до в'язниці. Коли наступного дня його привели на суд, він відкрито і сміливо визнав свою віру в Христа, за що був підданий жорстоким мукам.

Юліанія, бачачи страждання брата, стала при всіх звинувачувати імператора в несправедливості і жорстокості, за що також була піддана катуванням. Мучеників били, тіла їх рвали залізними гаками, палили на розпечених решітках, але не могли зломити дивного терпіння сповідників Господніх. Троє воїнів, які катували святих, вражені величчю духу мучеників, увірували в Христа. За що їх одразу стратили.

Мучитель спробував спокусити святу Юліанію обіцянкою взяти її в дружини, якщо вона відмовиться від Христа, але свята відкинула пропозицію спокусника і залишилася непохитною. За велінням імператора мученицю віддали в будинок розпусти для осквернення. Але Господь зберіг її і там: всі, хто намагався торкнутися святої, втрачали зір.

Тоді розгніваний імператор наказав знову палити тіла мучеників. Але люди, присутні при катуваннях безневинних, обурилися жорстокості правителя. Тому за наказом Авреліана брату та сестрі відтяли голови.

×