57-річна Світлана Качуришина із Кременчука Полтавської області щороку їздить заготовляти лікарські трави на Вінниччину. Там у жінки батьківська хата.
Горище й кімнати дому вона використовує для сушіння трав. Збирає до жовтня, коли обриває глід і шипшину.
— Липу п'ю для зняття жару, м'яту та мелісу — для заспокоєння й апетиту. Чистотіл для очищення печінки. Від отруєння — полин. Він ще допомагає від перепою. Листок трави на гілці треба залити стаканом кропу, настояти 10 хвилин і випити. Після двох-трьох ковтків може початися рвота. Це очищається організм, — розповідає Світлана Качуришина.
Аби трави не втратили лікувальних властивостей, їх слід правильно зірвати, висушити й зберегти.
— Трави збираю до 12.00. Пізніше вони вже не мають тієї сили. Одразу розстеляю на горищі чи на підлозі в кімнаті з відкритими вікнами. Якщо сушити на сонці, то потіряються колір і лікувальні свойства.
Трави жінка зрізує гострим ножем. М'яту жне серпом, коли вона цвіте. Чистотіл також зрізує з цвітом, а коріння копає, коли квіти вже опадуть. Липу зриває з гілками й чекає три дні, щоб цвіт ввібрав соки із гілок. Потім обриває й досушує квіти.
Загортає їх в м'який папір, підписує й складає в картонний ящик з-під телевізора.
4 
1
Коментарі
2