Старша дитина й мати померли від голоду, менша вижила. Гризла тіла родичів

У президентській резиденції живуть привиди

Президент Бразилії 75-річний Мішел ТЕМЕР із дружиною 33-річною Марселою виїхали з офіційної резиденції.

– Я відчув там щось дивне. Не міг спати з першої ночі. Здається, що в палаці ще хтось є, навколо вирує погана енергія. У ліжку ніби занурюєшся в якийсь липкий туман. Марселі щоночі снилося, що її душать, – каже Мішел Темер.

Палац Альворадо збудували за проектом архітектора Оскара Німеєра у 1958-му. На території є басейн, футбольне поле, каплиця і медичний центр.

Дружина президента запросила священика. Той освятив Альворадо, однак це не допомогло. Сім'я переїхала до палацу віце-президента. Ця посада поки що вільна.

Мішел Темер очолив Бразилію 31 серпня торік, після того як попередника Ділму Руссефа притягнули до відповідальності за витрату бюджетних грошей. Доти був віце-президентом. Його теж звинувачують у розтраті. 2014 року за державні гроші купував дружині одяг і прикраси, наймав масажиста, кухаря, дієтолога, двох водіїв і трьох охоронців

 

Олівер КЕЙ, 41 рік, спеціаліст із феншуй, Лондон, Велика Британія:

– Мене часто запрошують в елітні особняки. Просять встановити, чому там некомфортно. Сучасні дорогі маєтки зазвичай спроектовані так, що людям незатишно. Старі кращі.

Найгірша енергетика в будинках, де часто міняються мешканці й персонал. Кожна господиня залишає слід. Якщо жила кілька років, після неї позитивна енергія. Кілька місяців – відчуття, як на вокзалі.

При проектуванні дому не треба відводити під дитячу цілий поверх. Хай краще це буде невелика кімната біля спальні батьків.

Раджу, які квіти купити, куди переставити ліжко. А найкращий спосіб позбутися дискомфорту й очистити енергетику – палити свічки: ароматизовані, із запахами орхідеї, деревини.

Кейтлін ЕНН-ГОВЕР, 37 років, ветеринар, Оттава, Канада:

– Ми вигідно купили трикімнатну квартиру, бо господарі терміново виїжджали в Мексику. Моя мама вперше прийшла і сказала, що у нас пахне смертю. Вона 30 років працює бальзамувальницею у бюро ритуальних послуг. Ми посміялися. А подруга не могла випити чаю, бо їй було незатишно. Її собака скавчав і дряпав підлогу.

За місяць визнали, що з квартирою щось не так. Нас переслідував солодкий нудотний запах. Було враження, що наші слова хтось повторює. Вивели цвіль, почистили вентиляцію, але запах посилився. У підвалі весь час щось гуділо. Відключали все, однак звук не зникав. Прийшов архітектор. Сказав, що є помилка у проекті. Одна кімната на півметра менша, але все решта сходилося.

Ми зруйнували одну стіну. Там догнивало замуроване тіло. Протекло вниз, тому стіну в підвалі теж замурували. Експертиза показала: жінка померла своєю смертю. Це сестра господині, мала важку форму діабету. Приїхала в гості на кілька тижнів і не повернулась. Колеги її не шукали. Чому труп не поховали – невідомо. Підозрюю, у господині були проблеми з психікою.

Тіло поховали за рахунок мерії. Ми замовили спеціальне прибирання. Бригада працювала три тижні. Запах зник.

 

Альфред УЛМАН, 57 років, священик, Франкфурт-на-Майні, Німеччина:

– Я освячую будинки. Часто їжджу до Австрії, Італії, Франції. Запрошують, коли з будинком щось не так.

Самогубства і вбивства не залишають привидів. Інакше в замках чи старовинних особняках було б нестерпно. Я спокійно заходжу в кімнату, де хтось повісився. Найскладніше працювати з безумством чи відчаєм.

Уперше освячував кімнату, де 18 років жила божевільна жінка. Під час молитви бачив страшні видіння. Такі самі не давали спати господарям дому. Після служби нічого не змінилося. Власники продали будинок. Нові зруйнували його і звели магазин.

Освятив три будинки, де в часи Гітлера ховалися євреї. У двох служба пройшла добре. В третьому почав молитву – у горлі пересохло. Знепритомнів від голоду, хоч перед тим пообідав. Здавалося, ніби помру. Лякався людей поряд. Зрозумів, що це сильніше за мене. Господарі почали з'ясовувати, у чому справа. В Ізраїлі знайшли людей, яким той будинок належав. У підвалі ховалася мати з двома дітьми. Просиділи три місяці. Їжу їм приносили перші чотири тижні. Старша дитина й мати померли від голоду, менша вижила. Гризла тіла родичів.

Я приніс у підвал тарілку солодощів і пляшку молока. Сказав, що мені дуже шкода, що так сталося. Зміг відправити службу.

Хакато ВАСАРІ, 43 роки, рієлтор, Осака, Японія:

– Продаю будинки в історичній частині міста. Кілька разів покупці подавали в суд. Казали, що я обманув, бо в будинку хтось помер. Ми щоразу знаходили наукове пояснення тому, що відбувається.

Перші клієнти чули дивні звуки через помилку архітектора. Той не врахував циркуляцію повітря. Воно завивало в трубах. Другим здавалося, ніби хтось хапає за ноги холодними руками. Насправді будівельники зекономили на фундаменті – під будинком було дуже волого.

У нашому контракті є пункт про компенсацію, якщо ми про щось не попередили. Ним користуються адвокати. Півроку судилися з жінкою, яка не могла заснути у повний місяць. Ми встановили їй жалюзі.

Хімельда ПЕРА, 64 роки, економка, Маніла, Філіппіни:

– У президентській резиденції є привиди. Про це написали кілька книжок. Туди приїжджали журналісти.

Керуючий будинком на співбесіді попереджає: буває страшно. Всі працівники підписують контракт, що під час роботи не розповідатимуть про події всередині.

Я працювала шість років. Перші півроку лякалася, потім звикла. Увесь час бачила тих самих персонажів – священик, журналіст із діркою у потилиці, кілька молодих жінок. Їх закатували в будинку. Коли починала молитися, видіння не зникали. У певні періоди тих привидів ніхто не бачив. Потім вони чомусь ставали активніші. Розкидали речі однієї з покоївок. Вона розстеляла простирадла, а коли поверталася – ті були на підлозі.

Мене двічі запрошували на телепрограми. Але ця тема всім набридла. Президент Родріго Дутерте торік не захотів жити в резиденції. А ми звикли. Зарплата була втричі вища, ніж на аналогічній посаді деінде.

×