Українець об'єднав усі чотири основні титули професійного боксу

18 травня на Kingdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, Олександр Усик виграв великий історичний боксерський бій у Тайсона Ф'юрі і став першим за чверть століття абсолютним чемпіоном світу в надважкій вазі. Це монументальне досягнення міцно закріпило Усика у статусі найкращого хевівейтера сучасності й одного з найкращих в історії.

Українець завдав першої в кар'єрі поразки чемпіонові світу за версією WBC, британцеві Тайсону Ф'юрі й об'єднав усі чотири основні титули професійного боксу. Він став першим абсолютом в епоху чотирьох поясів, що триває з 2007 року. І лише третім боксером-чоловіком у цю епоху – після американця Теренса Кроуфорда та японця Наоя Іноуе, – який став абсолютним чемпіоном у двох вагових категоріях.

 

Бій вийшов потужний, драматичний, один із найкращих за останні роки. Суперника, який мав колосальну перевагу в габаритах і був у найкращій у житті формі, Усик переміг. Для цього мусив зі шкіри пнутися, діяти на межі своїх можливостей.

Стартові раунди були за українцем. Британець використовував стратегію демонстрації ударів, намагаючись створити ілюзію, що виграє раунди. Але Усик був результативніший.

З четвертого раунду Ф'юрі почав демонструвати свою здатність підлаштовуватися під дії суперника. Його потужні удари по корпусу помітно дошкуляли Усику. Особливо вразливі були аперкоти в голову – здавалося, українець не мав чого їм протиставити.

Шостий раунд здавався початком кінця для Усика. Британець упевнено контролював бій, примушував українця здригатись і хитатися від своїх міцних панчів. Мабуть, як ніколи до цього.

У сьомому раунді Усик за інерцією продовжував іти вперед, але Ф'юрі успішно його зустрічав на відходах.

– Швидкості, Саня, швидкості. Не треба давати йому дихати. На швидкості працюй. За ногу заходиш і пробиваєш. Саня, все добре, він починає стояти, – звернувся до свого підопічного в перерві перед восьмим раундом тренер Юрій Ткаченко. – Хрест дати?

Наставник відчув стан боксера й у найвідповідніший момент дав правильні вказівки, робив це спокійно, впевнено. І саме коли це найбільше потрібно було, дав дуже побожному Усику поцілувати хрестик. Це вплинуло на подальший перебіг бою.

У восьмому раунді Усик повернувся, він підвищив темп бою, провів кілька потужних комбінацій, а одним з ударів розквасив супернику ніс. Ф'юрі здавався розгубленим.

А дев'ятий виявився ключовим. На останній хвилині Усик міцно приклався лівим боковим у щелепу – британця відкинуло на канати. Українець пішов на добивання, а Ф'юрі хитався, спотикався, від падіння його кілька разів рятували канати. І коли для дострокової перемоги Усику залишалося провести кілька ударів, втрутився рефері, зафіксувавши нокдаун. Спірний епізод, який викликав багато дискусій після бою.

У наступних раундах Ф'юрі продемонстрував неймовірну здатність швидко відновлюватися, але не більше. Зупинити Усика, який набрав хід, йому було вже не до снаги.

 

Судді віддали перемогу українцеві розділеним рішенням – 114:113, 113:114 і 115:112. Хоча перевага Усика була очевидна. Один, а радше два судді, були прихильні до популярнішого і з впливовішою командою Ф'юрі. Але пограбувати українця на очах у всього світу наважився лише один – ганебне рішення для боксу. Усик здобув не першу перемогу, яка висіла на волосинці, – згадаймо бій із латвійцем Майрісом Брієдісом 2018-го і матч-реванш із британцем Ентоні Джошуа 2022 року. Проте зумів заслужено перемогти, показавши не лише виняткову майстерність, роботу ніг, швидкість, боксерське IQ і контроль темпу бою, але й незламний характер і нестримну волю до перемоги. Яку мав здобути не лише для себе, своєї боксерської спадщини, але й для всього народу. Перемога на межі. На межі людських можливостей – враховуючи бій проти значно більшого суперника, перемога якого була вигідніша сильним світу цього.

Ring of Fire ("Вогняний ринг"), як назвали бій Ф'юрі – Усик, увійде в історію світового боксу поряд із такими легендарними битвами, як The Fight of the Century ("Бій століття", Джо Фрейзер – Мухаммед Алі, 8 березня 1971-го на Madison Square Garden у Нью-Йорку, США), The Rumble in the Jungle ("Гуркіт у джунглях", Джордж Форман – Мухаммед Алі, 30 жовтня 1974 року в Кіншасі, Заїр (нині – Демократична Республіка Конго) і The Thrilla in Manila ("Трилер у Манілі", Мухаммед Алі – Джо Фрейзер, 1 жовтня 1975 року в Манілі, Філіппіни).

Портал Give Me Sport після перемоги над Ф'юрі поставив Усика на восьме місце рейтингу найкращих надважковаговиків в історії боксу. А найавторитетніший журнал The Ring назвав українця найкращим боксером світу незалежно від вагової категорії. Усик утретє очолив рейтинг, лідером якого був у 2022–2023 роках. До нього представника над­важкої ваги вважали найкращим далекого 1990-го – американця Майка Тайсона.

Олександр Усик досягнув усього, вже став легендою і майбутнім членом Міжнародної зали боксерської слави. Подальша його кар'єра – це бонус, вишенька на торті.

×