Українських бійців залишили без броні

5

Українська армія не отримала 48 нових БТР-4Е, бо Харківське конструкторське бюро купило не ту сталь.

Через це між Міноборони та заводом почалися суди, повідомляє Bihus.Info.

 

Військову техніку замовили 2016-го. Корпуси спочатку хотіли виготовляти зі сталі марки 71 – це український метал, який використовують для створення БТР.

Однак завод "Лозовий", що виготовляв їх, не зміг виконати замовлення та відправив лише 20 недоробленних зразків замість 50.

Через це Харківське конструкторське бюро машинобудівництва вирішило виготовити корпуси з фінської сталі марки Miilux Protection 500. Із неї теж будували українську військову техніку.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військові аеродроми прийматимуть літаки НАТО

Метал прибув до нашої країни, але спецрозділ Міноборони не прийняв його.

Знайшли проблеми з маркуванням, документацією та хімічним складом. Виявилось, що ця сталь не відповідає тій, із якої роблять українські БТРи.

"Останні містяться в результатах дослідження профільного Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона. Іще 2015-го ХКБМ замовив Інституту окреме дослідження щодо різних імпортних сталей. Там встановили, який саме вміст легуючих елементів (корисних складових на кшталт нікеля та марганця. -Gazeta.ua) і шкідливих домішок (на кшталт сірки та фосфору. -Gazeta.ua) має бути в металі, щоб шви БТРа зварилися нормально, і щоб сталь від термообробки не втратила бронеякості. Ці вимоги навіть вписано до конструкторської документації", - пишуть журналісти.

 

Хімічний склад повинні були обговорювати на початковому етапі закупівель. Цього не зробили, і в Україну надійшов якісний метал, але не той, що треба для виготовлення військової техніки.

 

"Та замість визнати і виправити помилку, керівництво заводу вирішило вмовити Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор ХКБМ Олексій Бабіч, котрий і підписував "неправильний" договір. Бабіч на той час узагалі-то був відсторонений концерном через скандал із розслідуванням про масштабну корупцію в оборонці - він виявився одним із фігурантів. Однак, навіть не маючи повноважень на заводі, він проводив нараду, на котрій переконував працювати саме із фінською сталлю", - пишуть журналісти.

 

У результаті вирішили робити з того, що є, і перевірити на міцність. Перевірка виявилася невдалою: метал показав нижчі показники ефективності.

Щоб БТРи можна було використовувати, якщо тільки додати броні, поставив "підкладки".

Міноборони залишилося таким результатом незадоволене і виставило заводу штраф 82 млн. грн за зрив контракту.

Керівництво не згодно з цим і має намір оскаржувати штраф у суді, до того ж почало судитися з міністерською прийомкою через відбракування металу.

×