У столичній галереї "Боттега" триває виставка "Бачити в кольорі" з колекції Британської Ради. Представили 23 твори найвідоміших британських митців, включно з Демієном Херстом, Едуардо Паолоцці та Патріком Колфілдом. Виставка присвячена кольору.
"Лікувати кольорами почали ще єгиптяни, - каже кольорознавець Зеновія Тканко. - Колір впливає на людину, навіть якщо не дивитися на нього. Бо колір — це промені електромагнітного випромінювання, проходить у клітини організму. Червоний прискорює кровообіг в організмі, підвищує м'язову напругу. Жовтий — колір інтелекту, сприяє мисленню і спілкуванню. Глаукому частково лікують зеленим. Відомі науці факти, коли сліпих від народження вчили розрізняти колір. Вони його не бачили, а відчували на дотик. Описували, які гладкі жовтий і білий, який шершавий зелений".
"Поряд бачите роботи Ходжкіна і Фроста — обидва лицарі, - каже менеджер проекту Анна Бубнова. - Сера Говарда Ходжкіна називали британським Матіссом за використання кольорів. Колекціонував індійські мініатюри, їм завдячує колористикою. Сер Террі Фрост — представник покоління 1950-60 рр. Відомий абстракціями із насиченим жовтим і помаранчевим. Розпочав малювати під час другої світової війни у фашистському полоні. Потім почав навчатися в Королівській академії мистецтв. Казали, що його світла сонячна особистість збігалася із сонячністю його картин. Жив на півдні Британії, тому такі теплі сонячні кольори, не характерні Британії".
"Цікава робота Гарі Х'юма з Кейт Мосс, - каже директор Британської Ради Маргарет Джек. - Це біле на білому, її треба дивитися зблизька. Для мене особливою є картина Террі Фроста у жовтогарячих відтінках. Коли дивлюся на неї, мені стає дуже тепло. Знала його особисто. Познайомилася, коли жила у Корнуолі. Митці — звичайні люди. Товариські, теплі, дуже людяні, але дивляться на світ по-особливому. Думаю, що вони навчили мене дивитися на світ інакше".
"Метамфетамін" Демієна Херста - це двометровий офорт із кольорових кіл на білому тлі. Ідея — показати, що фармацевти користуються нашим життям з такою самою легкістю, як ми дивимося на цю картину.
Едуардо Паолоцці вважають найкращим колористом Британії. Працював у 1950-ті роки. На нього великий вплив мали комікси американські і журнали. Осліп у 40 років, але при цьому продовжував працювати. У Лондоні на станції метро Тотенхем Роуд мозаїка його роботи. Проілюстрував обкладинку до альбома Пола Маккартні Red Rode Speedway.
Колекція Британської Ради має понад 8 тис. робіт. Це не тільки живопис, але й коштовності і кераміка. Її називають "музеєм без стін". Не має постійного місця експозиції, подорожує світом. Інші виставки з колекції зараз проходять у Ріо-де-Жанейро і Токіо. Колекцію збирали з 1930-их. Перший грант на придбання цих робіт перевищував весь тогочасний бюджет Британської ради. На колекцію виділили 3 тис. фунтів стерлінгів, тоді як бюджет складав 887 фунтів стерлінгів.
Виставка в Києві закінчиться 14 жовтня лекцією британської художниці Емі Петтіфер про кодування кольору у галереї "Боттега". Із 18 до 24 жовтня ці роботи можна буде побачити у Львові.
2 
4880
Коментарі