Картини зі шкіри та напівкоштовного каміння привіз до Вінниці ужгородський художник Артур Тиводар, 50 років. Їх можна побачити до 16 грудня у галереї "Арт-Шик". У роботах митець використовує агат, опал, гранат, сердолік, лазурит, кришталь.
— Починав малювати олією на полотні. А потім побачив, як дружина Мар'яна плете браслети зі шкіри. Зрозумів, із цього матеріалу робляться геніально цікаві речі. Зі шкірою й каменем працювали ще наші предки. Це — не новинка. Просто зараз цим ніхто не займається, бо складно, — розповідає Артур Тиводар. — Гірський кришталь та гранат — це наші камені. Маю товариша, який добував золото в Магадані. У нього шикарна колекція агатів, сердоліків, лазуриту. Один коштує в середньому до 400 гривень. Сам обточує, шліфує, полірує каміння. Мені робить на замовлення.
Картини з каменями радить підбирати по знаках зодіаку, а не тільки до інтер'єру.
— Гранат — камінь пристрасті та любові. Картини з ним варто вішати у спальнях сім'ї різного віку. Він звеселяє душу. Життя людини перетвориться на свято. Це ж стосується і лазуриту, і сердоліку, — пояснює художник. — Агат захищає від наврочень, сприяє внутрішньому спокою.
Шкіру купує на вітчизняних підприємствах. Для картин матеріал перефарбовує.
— Шкіра виховує культуру споживання їжі. Має настільки сильні властивості, що перестав їсти м'ясо. Дружина подумала, що прикалуюсь. А потім і сама відмовилася від нього, — сміється. — Головне для картини — задумка. Для цього я кілька днів спостерігаю за собою, що бачу уві сні, думаю. На виріб витрачаю від тижня до місяця. Достатньо 4 годин на день. Далі має бути відпочинок.
Коштують картини від 2 до 7 тис. грн.
Цікавлюся, чи торгується з покупцями.
— Колекціонери беруть зразу і йдуть. Ніколи не торгуються, бо знають ціну полотна. Художник оцінює своє мистецтво не стільки затраченим матеріалом, як за вкладеною ідеєю. Картина має коштувати не менше декількох середніх зарплат по Україні. І це стосується робіт художників, які починають робити персональні виставки за власні гроші. Найгірше мати справу зі спонсорами. Вони обдирають митців, як липку, бо беруть собі найдорожчу картину. Я поки що сам викручуюся, аби ніхто не заважав творити. От зараз дружина варить їсти і не бурчить, що немає грошей, ми не відпочиваємо в Єгипті. Для нас радість, що за 10 років побували в Одесі.
Зараз мистецтво оцінюють, хто як хоче. Ми ще живемо за радянської моделі, коли художник у гонитві стати членом Спілки художників, заслуженим, мати якийсь ранг. Це біда усіх митців. Чим менший інтерес художника до грошей, тим прекрасніша робота.
2 
1
Коментарі