— Я столько батюшек видел разве на Крещении Руси в прошлом году, — каже протоієрей Валентин Семененко, 47 років. — Тогда там стоял патриарх Кирилл, а покойный митрополит Владимир сидел возле него в кресле. И когда Владимир говорил, то Кирилл чуть ли не на колени ставал, чтобы его послушать. Наш новый митрополит должен так же заставлять патриарха слушать его.
На отця Валентина шикають кілька його колег.
— Ми еще никого не выбрали, а уже кого-то ставим на колени. Не по-христиански это, — пошепки каже сивобородий священик.
У середу, 13 серпня, архієрейський собор Української православної церкви Московського патріархату обирав нового предстоятеля. Почався він із панахиди за померлим 40 днів тому митрополитом Володимиром (Сабоданом). Біля його могили на кладовищі Києво-Печерської лаври о 10.00 зібралися 74 архієреї та близько 300 священиків і монахів. Також — зо три десятки мирян. Панахиду відправляє місцеблюститель київської кафедри митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій (Березовський), 69 років.
Після півгодинної відправи архієреї хресною ходою йдуть до Трапезної церкви Антонія та Феодосія Печерських у верхній частині Лаври. У цьому храмі, за закритими дверима, й відбудуться вибори.
Міліціонери закривають Лавру для відвідувачів. По периметру — за метр один від одного — стає кордон із правоохоронців у масках та бронежилетах.
— Собор єпископів проходить у закритому режимі, за традицією, — пояснює протоієрей Георгій Коваленко, 46 років, керівник інформаційного відділу УПЦ МП. — У голосуванні беруть участь всі 74 єпископи, що належать до складу собору. Усередині, крім них, є ще помічники. Жодних іноземців немає.
Для єпископів у трапезній накривають довгі столи. На них мінеральна вода й соки. Тут же три кавоварки й кілька тарілок із печивом.
У першому турі митрополит Онуфрій набирає 36 голосів. Митрополит Бориспільський та Броварський Антоній (Паканич) і митрополит Вінницький та Барський Симеон (Шостацький) — 24 та 9 відповідно.
— Я б охарактеризував Онуфрія як дуже рєзвого. Він як приймає рішення, то одразу, і вимагає його виконати, — каже один із керівників канцелярії церкви. Ні імені, ні сану просить не вказувати. — Владика Антоній — більш покладистий. А Симеон — якби не президент Порошенко, ніколи б не був претендентом на митрополита.
Під центральними воротами Лаври зібралися кілька груп людей. Найближче до входу стоять жінки у білих хустках в оточенні бородатих священиків. Ближче до дороги з півтора десятка активістів із плакатами "Геть московського попа", "Українці проти духовної окупації". Тут же — міліціонери, четверо з них на конях.
— Нам не треба московських попів, а потрібна українська помісна православна церква! — вигукує киянин Ігор Васнецов, 34 роки.
З плакатом "Геть окупантів" іде до священиків.
— Ти — ірод, йди звідси в свій Київський патріархат, не провоцируй! — верещить жінка в білій спідниці до п'ят і заступає йому дорогу. — Люди, поможіть, на мене сатана лізе!
Збігаються міліціонери й живим кордоном закривають священиків із жінками. Ті хором співають церковні пісні.
О 15.54 починає бити дзвін із головної Лаврської дзвіниці. Не змовкає 20 хв. Це — сигнал, що нового митрополита Київського обрано. Оголошують, що ним став Онуфрій. У другому турі він зібрав 48 голосів.
Архієреї збираються в Успенському соборі, де мають провести урочистий молебень. Новообраний предстоятель УПЦ МП запізнюється на півгодини. Священики шепочуться, що це йому пишуть промову.
— Да поздравления он принимает, — каже сивий священик на вході до храму. — Он же теперь главнейший. Одним из первых поздравил Кирилл, по телефону.
Онуфрій виходить у синій ризі митрополита. Каже, що готовий до діалогу з УПЦ Київського патріархату:
— Тема об'єднання обговорювалася, ми завжди були відкриті до діалогу між гілками православ'я, і хочемо, щоб було об'єднання. Але в нас є свої принципи — це канони Святої Православної церкви, і об'єднання може бути тільки згідно з цими канонами.
Урочисте сходження на престол митрополита Київського та всієї України УПЦ МП Онуфрія відбудеться 17 серпня під час Божественної літургії в Успенському соборі Києво-Печерської лаври.
Торік отримав орден від Путіна
Митрополит Онуфрій — Орест Березовський у миру — народився в сім'ї священика 5 листопада 1944 року в селі Коритне Вижницького району на Буковині. Після школи вчився в Чернівецькому технічному училищі та Чернівецькому університеті на загальнотехнічному факультеті. Після третього курсу перейшов до Московської духовної семінарії. Закінчив її 1972-го і вступив до Московської духовної академії. Здобув ступінь кандидата богослов'я.
Одночасно з навчанням у семінарії, 1970 року став послушником Троїце-Сергієвої лаври. При чернечому постригу взяв ім'я Онуфрій. 1984-го став настоятелем Спасо-Преображенського храму в селі Лукино під Москвою. 1988-го — намісником Свято-Успенської Почаївської лаври. 1990 року — єпископом Чернівецьким і Буковинським. Через чотири роки — архієпископом, із 2000-го — митрополитом Чернівецьким та Буковинським. 2007-го призначений головою Церковного суду УПЦ МП. Із 24 лютого 2014 — місцеблюститель Київської митрополичої кафедри.
Є прихильником єдності УПЦ з Московським патріархатом. 1992 року відмовився підписувати листа архієреїв УПЦ до тодішнього Московського патріарха Алексія II з проханням надати автокефалію Українській православній церкві. Брав активну участь у так званому Харківському соборі, в результаті якого УПЦ розкололася на Московський та Київський патріархати.
У липні 2013 року указом російського президента Володимира Путіна нагороджений Орденом Дружби — "за великий внесок у розвиток дружніх відносин між народами і зміцнення духовних традицій".
На початку липня 2014 року закликав до переговорів із терористами на Донбасі. Назвав їх у зверненні ополченцями.
— Ми закликаємо і православних військових, і православних ополченців не чинити гріх убивства, не озлоблятися, шукати взаєморозуміння, поступатися один одному, вести діалог. На всіх рівнях. Заради одного — не вбивати і не калічити один одного.
Інна ІВЕРШЕНЬ
1 
1
Коментарі