— Чогось чоловіки у нас не затримуються. Постажуються і йдуть. Напевне, не витримують емоційного навантаження. Хоча ми б хотіли мати журналістів протилежної статі. Бувають зйомки скандалів, то на нас і нападають, і штовхають, і камери закривають. Добре, хоч оператори чоловіки, — розказує шеф-редактор телеканала "ВІККА" 28-річна Світлана Пічугіна. 9 вересня телерадіокомпанія святкує 20-річчя. Творчий колектив складається переважно з жінок, а технічний — із чоловіків.
— Я в дитинстві мріяла бути і космонавтом, і президентом, і королевою, а стала журналістом, — усміхається Світлана Пічугіна. — У роботі подобається, коли вдається комусь допомогти. Я колись казала: "Телебачення — це наркотик". Хто сюди потрапив, той уже більше ніде не хоче працювати. На мою думку, людина, яка йде на телебачення, в душі має бути артистом. Бо перед камерою потрібно не соромитися.
Головний редактор 32-річна Юлія Кропива на "ВІККА" працює 10 років. Є автором програми про людські долі "Невигадані історії" та керівником кулінарного проекту "СмачнОГО!".
— Мене сюди запросили на одному з іспитів. Коли прийшла, на телеканалі було 16 програм, у кожного свій монтажний час. Мені доводилося монтувати свою програму з 23.00 до п'ятої ранку, бо хотілося працювати. Отакі ми були, — згадує. — Тут треба мати терпіння, вчитися, перевтілюватися, швидко рости й набувати професіоналізму. Найскладніше в роботі — кадрування. Це найнудніший процес, який не люблять журналісти. Бо всім подобається домовлятися про зйомки, говорити з людьми. А от коли вставляєш касету й знову потрібно переглядати, аби вибрати те, що потрібно, — це зовсім інше. Коли якийсь чиновник говорить 1,5 години, то це дуже багато роботи.
24-річна Вікторія Курченко є автором програми "Подаруй життя", де розповідає про дітей, які потребують допомоги.
— До телебачення працювала в газеті й журналі. Не можу пояснити, чого віднесла документи на журналістику. Вступила ще на економіку підприємства, але обрала перше. Подобається спілкування з різними людьми, нестримний драйв, ритм, хоча від цього часто втомлюємося. Буває, настільки виговоришся, що додому прийдеш і хочеш, щоб ніхто не чіпав. Чоловіка-журналіста мати не хочу, бо це буде "вбивча" суміш. Колектив у нас емоційний і молодий.
Головному бухгалтеру 38-річній Вікторії Лут найбільше на роботі подобається колектив.
— Скучаю навіть під час відпустки. Це не підлабузництво, але велика в цьому заслуга й нашого директора, яка нас згуртовує. Для Любові Володимирівни телекомпанія — мов жива людина, а не якесь виробництво. Наш колектив веселий, креативний, дружний.
Директорка 33-річна Любов Правдіна роботу називає своїм захопленням.
— Можу впевнено сказати, що моя робота перетворилася на моє життя. Донька 9-річна Богдана іноді робить зауваження по якійсь програмі. Наприклад, каже, що в цьому сюжеті можна було би показати й нашу школу, — розказує. — Я керівник доволі лояльний і демократичний. Я проти насилля. Домагаюся чогось не наказом, а через "будь ласка". Я знаю, хто чим живе, в кого які діти, проблеми, захоплення. У людях ціную чесність і людяність. Сама не люблю незакінчених справ. Удалим днем вважаю, якщо все "зрослося" і вийшло. Тоді можу планувати домашні справи.
Перемогли в конкурсі на мовлення в цифровому форматі
Телеканал "ВІККА" вперше вийшов в ефір 9 вересня 1991 року. Програма складалася з відеомузичних вітань, оголошень і фільмів. Попри здебільшого жіночий колектив, старожилами "ВІККИ" є все ж таки чоловіки: це головний інженер Борис Гаркуша, старший оператор Василь Саєнко та режисер прямих ефірів Василь Гоєнко. Усі працюють практично від дня заснування телеканала.
— "ВІККА" розшифровується як "відеоінформаційний комерційний канал". Дехто плутає з жіночим ім'ям. Часто дзвонять і питають конкретно Віку, — розповідає Світлана Пічугіна.
Серед авторських програм телеканала — "Економічні новини", "СмачнОГО!", в якій гості готують страви, "Веселий ананас" на зразок "Єралашу", "Світ СПА" — про красу та молодість для жінок, "Стильне життя" — про відпочинок у Черкасах, опитування на вулицях у "Народній трибуні", відповіді дітей на дорослі запитання в "Дитячій трибуні", програма "Рідне місто Черкаси", "Село і люди" та прямі ефіри з відомими особистостями.
— У нас є девіз — бути якомога ближче до глядача. Можемо похвалитися тим, що постійно розвиваємося. Зробили сайт, на якому щодня поновлюємо інформацію. 60 відсотків сюжетів у новинах створюють на теми, запропоновані жителями міста. Сьогодні найкращим подарунком до 20-річчя для нас є перемога у конкурсі на мовлення в цифровому форматі по всій Черкащині. Тож збулася давня мрія всього колективу — розпочати мовлення на всю область, — говорить Любов Правдіна.
2 
1
Коментарі