У віці 77 років у Японії помер Чарльз Дженкінс — американець, який втік у Північну Корею. Жив там як привілейований бранець майже чотири десятиліття.
1964-го 24-річний уродженець штату Північна Кароліна Чарльз Дженкінс служив у підрозділі армії, що охороняв демілітаризовану зону з південнокорейської сторони. Чоловік боявся, що його або вб'ють під час патрулювання, або відправлять до В'єтнаму, де якраз тривала війна. Тому вирішив втекти до Північної Кореї. Розраховував отримати притулок у посольстві СРСР. А потім повернутися в США через обмін полоненими.
Січневої ночі 1965 року Дженкінс перетнув один із найбільш охоронюваних кордонів у світі. Для хоробрості перед тим випив кілька банок пива. Здався північнокорейським військовим, але притулку Радянський Союз йому не надав. Американцю довелося 39 років залишатися в Північній Кореї.
Чарльза поселили в столиці Пхеньяні разом із трьома іншими американцями-дезертирами. Вісім років влада змушували їх вчити корейську мову та ідеї чучхе — тоталітарної ідеології КНДР. 1972-го американцям надали громадянство, окремі будинки й роботу. Вони грали лиходіїв у північнокорейських пропагандистських фільмах. Також викладали англійську у військовій академії. Дженкінс каже, серед його учнів був тодішній лідер країни Кім Ір Сен.
1980 року влада КНДР знайшла Дженкінсу дружину — 21-річну полонянку-японку Хітомі Сога. Вона з іншими 12 бранцями навчала північнокорейських шпигунів мови. Пару одружили через кілька тижнів після першої зустрічі. Подружжя зблизилося через спільну ненависть до Північної Кореї. Народили двох доньок.
"Я знав, як сильно моя дружина сумувала за Японією, тому щовечора тричі цілував її і говорив "оясумі" — "добраніч" японською. Вона ж відповідала мені англійською. Ми робили це, щоб не забути, хто ми і звідки", — згадував Дженкінс.
Чарльз Дженкінс і Хітомі Сога були привілейованими бранцями в КНДР. Коли в 1990-х у країні почався голод, уряд щомісяця видавав їм рис, мило, одяг і сигарети. "Звичайні люди не отримували нічого", — розповідав чоловік.
2002-го КНДР відпустила на батьківщину п'ятьох полонених японців. Серед них і Хітомі Сога. Через два роки Пхеньян дозволив Дженкінсу поїхати за нею.
В Японії американець постав перед військовим трибуналом у штаб-квартирі армії США. За дезертирство 39-річної давності він отримав 25 днів в'язниці. З-поміж чотирьох американських солдатів, які втекли до Північної Кореї в 1960-х, зміг виїхати лише він.
Дженкінсу довелося опанувати японську, навчитися водити машину, працювати на комп'ютері. Він не знав, що таке інтернет.
Решту життя чоловік із сім'єю прожив на острові Садо, на батьківщині дружини. Став місцевою знаменитістю. 2008 року опублікував книгу, яка розійшлася в Японії тиражем 300 тис. примірників. "Кожен у цій країні знає, хто я. Навіть юні дівчата приходять і просять дозволу поцілувати мене", — дивувався.
Дженкінс називав втечу до КНДР своєю найстрашнішою помилкою. Навіть через роки після від'їзду побоювався, що його або сім'ю вб'ють північнокорейські спецслужби. "Я не можу залишити в минулому Північну Корею. Ця країна здатна зробити що завгодно", — казав.
Причиною смерті Дженкінса японське телебачення назвало хворобу серця.
6 
35413
Коментарі