"Риби Мирон не їсть. Любить тільки хека"

 

Сім"я Маркевичів у Львові мешкає у двокімнатній квартирі на вул. Валовій у центрі міста. Мирон Богданович із дружиною Ганною, 53 роки, має двох синів. 31-річний Остап працює на митниці. З місцевою командою митників був чемпіоном області з футболу. Менший, 22-річний Юрій, навчається в університеті Франка на п"ятому курсі юрфаку. Ганна Маркевич займалася велоспортом. Має у Львові перукарню.

— Живу то в Харкові, то у Львові. Тут — бізнес, сини, друзі, — каже господиня. Розмовляємо з родиною у кав"ярні неподалік оселі Маркевичів. Сини замовляють чай, Ганна Володимирівна — пляшку кока-коли. — Тут я познайомилася з Мироном. Ми, велосипедисти, тренувалися на стадіоні "Дружба" (тепер "Україна". — "ГПУ"). Футболісти — теж. Я його одразу побачила. Потім випадково зустрілися в ресторані. Ми були в різних компаніях. Він запросив до танцю. Так усе почалося. А потім стільки разом пережили, — зітхає.

У серпні 2004 року п"ятеро ввірвалися до будинку Маркевича у Винниках. Грабіжники зв"язали тренера, 7 год. мучили, вимагали віддати гроші, коштовності. Згодом нападників затримали. У сім"ї про той випадок згадують неохоче.

— Прочитала протокол допиту одного з бандитів. Зрозуміла, що й справді Мирон під час нападу поводився як справжній чоловік! — каже Ганна.

— Я тоді їхав відпочивати. Подзвонив батькові, а він нічого про напад, про зламані ребра не сказав. Не хотів, аби я хвилювався, — долучається до розмови Юрій. — Добре, що потому в його житті з"явився "Металіст". Він почав усе заново, психологічно відійшов. Його там зараз дуже люблять.

Футбольні матчі за участю харківського клубу Маркевичі переглядають кожен у своїй кімнаті.

— Ми не можемо разом дивитися. У нас стільки емоцій, якщо будем укупі, то може щось загорітися, — каже Остап. — Мама дивиться на кухні. У перерві я люблю поїсти. Як їм, то "Металіст" обов"язково перемагає. Перед матчами в церкві Андрія ставимо свічку.

Як їм, то "Металіст" обов"язково перемагає

— На стадіоні сиджу на трибуні, а не у віп-ложі. Я ж від хвилювання і подиміти цигаркою люблю. А як атака невдала, то й слово кріпке можу вжити, — сміється Ганна Володимирівна. — У мене взагалі інтуїція добра. З перших хвилин відчуваю, як гра піде. Я так багато суперечок у Мирона виграла. Під час Євро-2008 поспорили на якийсь матч і я виграла в нього 300 доларів. Наступного ранку снідаємо, ми якраз тоді в Трускавці були. Кажу: ну, Мирон Богданович, відіграєшся сьогодні. Я ставлю на росіян, що виграють у Голландії. Мирон із тренером "Металіста" Славіком Хрусловим поставили на Голландію. Росія перемогла. Я їм потім із виграшу ресторан поставила.

Від матчів тренер відпочиває на риболовлі.

— У Львові на озеро Майдан їздить. Але риби не їсть. Любить тільки хека, — говорить Остап.

Мирон Маркевич тричі з 1990-х очолював львівські "Карпати".

— Йому і досі серце за них болить. А Мирону тут постійно чимось дорікають. Не буду називати прізвища того, від кого все йде. Люди зрозуміють. Він — як покинута коханка, що не дає спокою моєму чоловікові, — каже Ганна Маркевич.

×