Минулого тижня контрольно-дисциплінарний комітет української прем'єр-ліги ухвалив чергові рішення. Мою увагу привернули два з них. В обох попередили наставників команд вищої ліги за те, що не потиснули одне одному руки до й після матчу. Попередження стосувалися Анатолія Дем'яненка, який очолює луцьку "Волинь", та Олександра Севидова — тренера ужгородської "Говерли".
З одного боку, рішення правильне. Давно хотілося, щоб вітчизняні наставники, подібно до своїх західноєвропейських колег, публічно віталися перед грою і так само взаємно дякували за гру після фінального свистка. Незрозуміло лише, чому покарали тільки одну сторону. Адже в рукостисканні тренерів беруть участь двоє. А Дем'яненко та Севидов утрималися від потиску рук не один одному, а окремо. Кому саме не потиснув і як це виглядало? Виходить, тренери, яких не попередили, а у нашому випадку це Роман Григорчук із "Чорноморця" та Юрій Вернидуб із "Зорі", прямували до колег із простягнутою рукою, а ті демонстративно цей жест проігнорували?
На футбольних матчах не раз бачив, як наставники наших гравців одразу після фінального свистка розходяться в різні боки, ніби не помічаючи один одного. Наче сусіди, що посварились і не розмовляють. Особливо комічно це під час міжнародних матчів, коли тренери іноземної команди кілька хвилин розгублено стояли біля лави запасних, шукаючи очима своїх українських колег. Після чого йшли, дивуючись з особливостей української футбольної етики.
Тему до взаємної ввічливості наставників, яку в нас виявляють здебільшого іноземці, привчені до цього на батьківщині, треба виокремити серед параграфів протоколів засідань дисциплінарного комітету. Про це варто говорити під час трансляцій футбольних матчів та в численних футбольних програмах, писати у пресі. Бо без дотримання етичних норм наш футбол ніколи не зможе по-справжньому вийти на сучасний міжнародний рівень.
Запитаєте, до чого тут етика? А до того, що взаємоповага тренерів, яку побачать не лише гравці команд, а, завдяки телебаченню, і всі без винятку глядачі, неминуче підвищить взаємоповагу серед футболістів та уболівальників. Ганебні сцени біля лав запасних, що ми періодично спостерігаємо під час поєдинків українських команд, будуть неможливі, якщо тренери із самого початку засвідчать один одному свою повагу, а потім закріплять її потиском рук після гри.
У тій же англійській прем'єр-лізі пішли далі. Там тренерів команд після матчу запрошують до спеціальної кімнати, де на них чекають два келихи вина. Може й нам таке внести до регламенту?
3 
1
Коментарі