Марлос і Саакашвілі

Останні події свідчать: із наданням іноземцям українського громадянства слід бути обережними. Тому звістку про надання українського громадянства Марлосу Ромеро Бонфіму, який досі був громадянином Бразилії, я сприйняв саме так.

Вищезгаданий Бонфім, він же Ромеро, він же Марлос, відомий в Україні під останнім чи то ім'ям, чи то прізвищем як футболіст. Разом із низкою співвітчизників він прибув кілька років тому до нас у пошуках великих заробітків і отримав усе, що хотів — грає за "Шахтар" і живе у Києві в повній відповідності до бразильського розуміння розкоші.

Про те, що в душі у Марлоса прокинувся український патріотизм, стало відомо торік, одразу після того як національну футбольну збірну очолив Андрій Шевченко. Цей патріотизм Марлос виявляв на пару зі ще одним бразильцем, відомим як Тайсон. Але після того, як останнього запросили до збірної Бразилії, його бажання стати українцем одразу зникло. Марлоса до бразильської збірної не запросили. А українська ну просто знемагає останнім часом без бразильців. Вони, на думку багатьох "фахівців", неймовірно посилять нашу команду, вирішивши заодно для "Шахтаря" проблему ліміту на іноземців у чемпіонаті України.

Не сперечатимуся. Порівняно з більшістю випускників вітчизняних футбольних "академій" 29-річний Марлос і справді виглядає великим майстром. А чи підсилить він збірну? Подивіться на збірні Азербайджану з різних видів спорту, що укомплектовані ледь не наполовину іноземцями з азербайджанським паспортом, і пошукайте цих "азербайджанців" на подіумах великих міжнародних змагань.

Гратиме чи ні Марлос за збірну України — вирішать без нас. Аби він лише не створював у нашому футболі "антикорупційних форумів", не влаштовував скандалів на прикордонних пунктах і не критикував незаслужено нашу чесну владу. Скажете, наші футболісти і тренери ніколи владу не критикують? Згоден. Але ж то справді наші. А що в голові у того бразильця, який не говорить по-нашому, не знає ніхто. Міхеілу Саакашвілі, коли пригадуєте, теж давали український паспорт, аби він допоміг чинній владі. А що вийшло? Отож!