Два вильоти дрона — один звільнений агроном – українські фермери озброюються безпілотниками

5

Фото: Анастасія Яковишина

Серед фермерів набирають популярності – дрони. Багато моделей для польових робіт презентували на аграрній виставці "Агро-2017", що проходила у столичному експоцентрі минулого тижня біля метро Виставковий центр. Пристрої коштують від 599 і до 30 тисяч євро. Переважно виготовлені у Китаї.

У вітчизняній аграрній сфері безпілотні технології використовують приблизно три роки.

 

"Дрони працюють в агросфері у трьох напрямках. Перший і найбільш популярний – оперативний моніторинг і контроль за станом поля. Дрон дозволяє бути присутнім у будь-якій точці поля, куди важко або незручно пройти. Наприклад, у агронома є 2000 гектарів. Йому складно оглянути їх настільки детально, щоб не пропустити окремі проблемні ділянки. Частіше за все, окремі ділянки він пропускає. Використання дронів знижує цей ризик до мінімуму. Клієнт, перебуваючи вдома, на роботі, в будь-якій точці світу оперативно отримує повну аналітичну інформацію про свої поля", - розповідає Gazeta.ua засновник Drone.ua Валерій Яковенко. Компанія надає повний комплекс безпілотних технологій: обладнанння, сервіс, розробка власних платформ, експорт українських дронів закордон.

Також дрони використовують для точного землеробства і дистанційного зондування землі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трактори-велетні, дрони-оприскувачі та багатотонні комбайни - виставка "Агро-2017" у розпалі

"Безпілотники створюють карти полів. Це допомагає визначити скільки потрібно мікро-, макроелементів і створювати схеми для диференційного внесення добрив. Для цього безпілотник вилітає на територію, летить низько, скануючи поле. Потім усі фото зшиваються в одну велику карту поля. Це дає змогу нам зробити повноцінний аналіз поверхні. Фінальний результат — наші рекомендації замовнику: що конкретно треба зробити на полі? Чим обробити? В яких дозах?", - каже спеціаліст.

 

За допомогою даних безпілотника надають карту для техніки. Її можна підключити до сучасних тракторів і вони працюватимуть за нею.

"Дрон — це лише інструмент у цій методиці. Як це працює: у кожної ділянки поля є певні особливості віддзеркалення електромагнітного випромінювання сонячного світла. Їх не видно людському оку. А дрон за допомогою спеціального механізму, підключеного до нього, збирає, фіксує і систематизує дані. Тоді створює математичну матрицю, де у кожної координати є набір показників, які створюють кольорову модель. Насправді це — цифри. Кожен колір для нас несе конкретну інформацію", - продовжує він.

 

Третій напрямок застосування безпілотників у сільському господарстві - внесення біологічних засобів захисту рослин (трихограм, тощо). Для цього дрон оснащують спеціальним обладнанням, яке регулює рівномірність внесення речовини з низької висоти по території поля.

"Трихограмою (корисна комаха, яка знищує шкідників в стадії яйця) можна обробити без дозаправки до 50 гектарів за раз. А за день — до 500 гектарів, і це дуже вигідно для фермерів. Натомість використання надвеликих дронів-оприскувачів для внесення рідких засобів захисту рослин на українських полях не дуже популярне через високу вартість. 1 гектар обробки поля з дрона коштує 900 гривень. Це в 6-7 раз дорожче, ніж використання класичної авіації. Але натомість дрони можна використовувати на супер-малих площах. Вони дозволяють обробити поля дуже точково, на окремих конкретних ділянках. У цьому їхня велика перевага. З роками вартість обробки полів з повітря дронами буде знижуватися. І вони складуть велику конкуренцію існуючим способам обробки", - переконаний Валерій Яковенко.

Вартість роботи безпілотника розраховують з 1 гектара - $1,8 за 1 га. Це можуть собі дозволити й невеликі господарства.

Дрони різняться розмірами, формою, механізмами в залежності від напрямку застосування. Для створення карт зазвичай використовують безпілотні літаки, бо, до прикладу, маленькі дрони дорогі для цього виду робіт. Загалом вартість самих дронів коливається в межах 599 — 30000 євро.

"Спочатку люди сумнівалися, що дрони і аграрка сумісні речі. Наш перший контракт був з величезним холдингом у Вінницькій області. Після демонстраційного показу можливостей безпілотників агрономи почали переконувати керівництво, що це — не дієво і принесе тільки збитки. Бувало, що оператори працювали з дронами на полі, а в них кидали камінням", - розповідає Валерій Яковенко.

Наймані менеджери бояться, що дрон показує власнику господарства реальну ситуацію на полі. Коли працює безпілотник, практично неможливо приховати недопрацьовки чи неякісну роботу.

"Також вони бояться, що безпілотник замінить їх і вони втратять роботу. "Крилаті роботи" вирішують багато питань, якими раніше займалася людина. У нас в компанії навіть є такий жарт: два вильоти дрона — один звільнений агроном", - розповідає Валерій Яковенко.

×