четвер, 27 червня 2024 13:14

Магнітні бурі: як виникають і чому ніколи не буває точних прогнозів

Магнітні бурі: як виникають і чому ніколи не буває точних прогнозів
Магнітні бурі: науковці пояснили, як виникають і як їх вимірюють Фото: facebook/AntarcticCenter

До кінця року Землю ще не раз сколихнуть надпотужні магнітні бурі, коли пік активності Сонця буде на максимумі.

Чому виникають та як вимірюють магнітні бурі, розповіли у Національному антарктичному науковому центрі.

Цього сезону українські вчені модернізували геомагнітну обсерваторію. Тепер вона працює на найвищому світовому рівні й готує односекундні дані в новому форматі.

Такі дані широко використовують для супутникових досліджень, прогнозів космічної погоди та геомагнітних бур.

"Приміром, 10-12 травня обсерваторія на "Вернадському" зафіксувала найбільшу магнітну бурю за останні 165 років", - йдеться у дописі.

Що таке магнітна буря

Магнітна буря - це збурення магнітного поля Землі. Може тривати від кількох годин до кількох діб. Магнітні бурі пов'язані з корональними викидами Сонця, коли величезний потік плазми з "вмороженим" магнітним полем рухається в бік Землі. Під час взаємодії магнітного поля Сонця (його ще називають міжпланетне магнітне поле, ММП) і магнітного поля Землі різко змінюється величина компонент останнього, що і є бурею.

Для характеристики магнітної активності існують індекси:

Найпоширенішим є індекс Бартельса - К. За його допомогою, крім характеристики магнітної активності, також класифікують магнітні бурі. Індекс К описує відхилення магнітного поля Землі від норми протягом трьохгодинного інтервалу. Він може набувати значень від 0 (немає збурення) до 9 (дуже велике збурення).

Індекс К: характеризує магнітну активність в певній точці (на обсерваторії чи пункті спостереження), то для оцінки планетарного масштабу існує індекс Кр.

Індекс КР: обчислюється як середнє значення K-індексів, визначених на 13 геомагнітних обсерваторіях, розташованих між 44 і 60 градусами північної і південної геомагнітних широт, з точністю до 1/3.

Індекс G. Показує інтенсивність бурі за впливом на людей, прилади, зв'язок, навігацію. Цей індекс може набувати значень від 1 до 5.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Внутрішнє ядро Землі почало сповільнюватись. Як це вплине на тривалість днів

Чому важливо фіксувати магнітні бурі

Геомагнітне поле, як щит, захищає все живе на нашій планеті від згубного зовнішнього випромінювання. Магнітні бурі є досить поширеним явищем, однак на сьогодні не існує способу їхнього 100% прогнозування.

Довготермінові та безпропускні спостереження за геомагнітним полем дозволяють покращити прогноз магнітних бур. Це питання досить актуальне, адже нині людство використовує в повсякденному житті велику кількість речей, які можуть бути пошкодженими чи виведеними з ладу під час геомагнітних збурень.

Найсильнішою вважають геомагнітну бурю 1859 року, що відома як Керрінгтонська подія. Вона мала найвищі індекси: Kp – 9, G – 5, й вивела з ладу більшість магнітних приладів і телеграфні системи.

Буря, яку в травні зафіксували на "Вернадському", теж мала індекси Кр - 9, G - 5. Під час цієї потужної бурі був відзначений збій в роботі супутників🛰 Starlink, а також можна було спостерігати полярні сяйва (висипання заряджених частинок) на широтах, де зазвичай цих сяйв не спостерігається. Ввечері 10 травня у багатьох регіонах України помітили північне сяйво: небо стало насичено рожевим.

Зараз ви читаєте новину «Магнітні бурі: як виникають і чому ніколи не буває точних прогнозів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі