58-річний Олександр Маценко із села Ковалиха Смілянського району Черкаської області з початку 1980-х вирощує дерева на карликовій підщепі. Чоловік очолює Асоціацію розвитку інтенсивного садівництва Черкащини. На ділянці у 36 га вирощує яблуні, груші, черешні, абрикоси, сливи, персики і нектарини за інтенсивною технологією. Частину саду відвів під маточник і саджанці.
Маценко вирощує переважно дерева закордонних сортів. Каже, вони найкраще підходять для інтенсивного саду. Із вітчизняних віддає перевагу яблуням сорту Ренет Симиренка.
— Дерева на карликовій підщепі значно ощадять площу, — розповідає Олександр Маценко. — На квадратному метрі можна посадити три деревця. Вони нижчі від звичайних, для збору плодів драбини не потрібно. Плодоносити починають наступного року після посадки.
Садять дерева на карликових підщепах як звичайні. Яблуні — восени, а груші й кісточкові деревця — навесні, щоб їх не пошкодив мороз. Добрив у ямки для саджанців чоловік не вносить, щоб не обпалити кореневу систему. Ямку під деревце копає неглибоку — майже 25 см, щоб прикривало коріння.
Для збору плодів драбини не потрібно
Саджанець карликової підщепи обов"язково підв"язують, щоб його не вирвав вітер. Перед посадкою Маценко обробляє коріння від шкідників препаратами "Престиж", ТМТД. Підживлювати добривами починає після того, як дерева відцвітуть — десь після 10 травня. Підгодовує дерева що два тижні.
— Вибираючи сорти дерев, дивлюся, щоб вони були адаптовані до наших умов і нормально переносили суворі зими, — каже Олександр Маценко. — Навіть два роки тому, коли були морози понад 30 градусів, зерняткові деревця плодоносили. А з кісточкових такі зими краще переносять черешні і сливи. Персики й абрикоси дали врожай наступного року.
5 
35413
Коментарі
3