— У родичів дві гліцинії розрослися по обидва боки воріт, суцвіття звисають прямо над головою. Гарно й незвичайно. Налюбувалася і вирішила вдома посадити таку красу. Вперше зацвіла моя гліцинія за чотири роки після посадки. Але очікування були того варті, — каже 56-річна Ольга Степанчук із Запоріжжя.
Гліцинія є декоративною ліаною. Вирізняється рясним цвітінням, що триває з квітня по червень. Суцвіття утворюють крупні китиці фіолетового, білого чи рожевого кольору. Окремі з них лишаються на гілках до кінця літа.
— Цвіт нагадує акацію. А якщо придивитися, то кожна квіточка подібна до мініатюрної орхідеї. Довжина китиць може досягати 20–50 сантиметрів. Запах ледь відчутний. Усі бутони розпускаються одночасно.
Листя в гліцинії з'являється під час цвітіння. За формою воно перисте, має соковито-зелене забарвлення.
— Гліцинія є рослиною-паразитом. Щороку її гілки все більше потовщуються й дерев'яніють. Якщо посадити ліану поряд з іншим деревом, із часом вона його "задушить". Тож краще обрати місце біля альтанки, паркану, стіни будівлі чи колони.
Листя й плоди гліцинії є отруйними. Тому варто подбати, щоб вона росла подалі від ґрунтових вод і городу. Рослина ця довговічна. Пересадок боїться. Тож обране місце має бути таке, де вона спокійно ростиме й нікому не заважатиме.
— Гліциніям обов'язково потрібна опора, по якій плестимуться гілки. Вона має бути міцна, адже з роками ліани розростаються й стають важчими. Лоза в діаметрі може сягати 30 сантиметрів, а загальна маса заростей вимірюватися тоннами. Тому краще опори заливати бетоном.
Ділянка під гліцинію потрібна сонячна — в тіні ця рослина погано почувається. Найкраще підійде південна сторона. Також важливо, щоб обране місце було захищене від сильних вітрів.
— Гліцинія любить тепло, вологу й тривалий світловий день. Садити її краще наприкінці травня, коли ґрунт достатньо прогрівся й більше не загрожують весняні заморозки.
Посадкова яма має бути 60 на 60 см, завглибшки 50 см. На дно її потрібно закласти хороший дренаж. Ідеально підійде бита цегла.
— Ґрунт потрібен рихлий. Для приготування його слід змішати 2/4 листової землі, по 1/4 дерну та піску й кілька жмень тирси. Доречно додати компосту. Якщо його немає, можна кидати перегній, але добре перепрілий. Підійдуть також мінеральні добрива.
Прикривати плівкою чи ще чимось саджанець не варто, інакше рослина не зможе нормально адаптуватися. Полив гліцинії потрібен помірний: ґрунт завжди має бути злегка вологий, але не мокрий.
— Із весни до середини вересня поливати треба регулярно раз на тиждень. Восени — раз на три-чотири тижні. На зиму полив слід припинити.
Щоб гліцинія цвіла вчасно й рясно, з весни до кінця літа її слід один раз на 10–15 днів підживлювати, чергуючи мінеральні добрива з органічними. На п'ятий рік після посадки вносити їх можна раз на місяць.
— Росте гліцинія повільно. Цвісти ліана починає на четвертий-п'ятий рік після посадки.
Відцвілі суцвіття й сухі гілки треба видаляти. Важливо проводити й профілактичну обрізку. Якщо робити це своєчасно, гліцинія пишніше цвістиме й матиме густішу зелень.
— Під час першої обрізки слід укоротити бічні пагони на третину. Зробити це треба влітку, одразу ж після цвітіння. Друга обрізка проводиться після опадання листя. Тоді варто укоротити й ті пагони, що обрізали після цвітіння, й нові, що виросли за літо. Лишити на кожному необхідно до п'яти бруньок.
На зиму гліцинію треба утеплити. Для цього знадобиться солома чи кора дерева, ялинові гілки й дерев'яний ящик.
— Спершу ґрунт під гліцинією слід полити дощовою водою. Потім вистелити на нього 15-сантиметровий шар соломи й викласти зверху пагони гліцинії так, щоб вони не торкалися землі. Закрити все ялиновими гілками. Накрити дерев'яним ящиком.
Якщо зима не надто сувора, дорослу гліцинію віком від восьми років можна не закривати. Для неї достатньо буде мульчі із соломи та ялинових гілок.
2 
1
Коментарі