— Я самоучка, який позаздрив сусіду. Побачив у нього величезні ягоди винограду Аркадія і захотів собі. Спочатку садив чужі сорти, потім вивів свої. Живці не продаю, бо вони не запатентовані. Зате врожай розходиться, — говорить Віктор Калугін, 56 років, селекціонер із села Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Схрещує сорти, коли зацвітає виноград. Вибирає великі суцвіття. Його верхню частину зрізує до половини по гребеню. На частині, що залишилася, у перший день цвітіння каструє квітки. Пінцетом знімає ковпачок разом із пиляками в кожного бутона. Надіває ізолятор для захисту від пилку з сусідніх кущів. Пергаментним папером шириною 20 см і довжиною 25 см обгортає пластикову трубку від пилососа. Краї склеює, кінець пергаменту зав'язує ниткою і знімає з трубки. До другого кінця прикріплює нитку з кулькою вати. Готовий ізолятор надягає на суцвіття, квітконіжку обгортає ватою і затягує нитку. Наступного дня розв'язує верхівку ізолятора й оглядає ці квітки. Запилює, якщо на них з'являються крапельки рідини. Коли ж немає — зав'язує і далі перевіряє щоранку.
— Якщо пропустити появу крапель, схрещування не вийде, — продовжує Калугін. — Краще вдається, якщо батьківський і материнський кущі цвітуть одночасно. Тоді з дозрілих суцвіть батькового куща зрізую кілька суцвіть, підношу до розв'язаних ізоляторів на материнському кущі, торкаючись пиляками до приймочки, і виймаю. Якщо батьківський кущ цвіте раніше материнського, пилок для запилення збираю. Струшую пиляки в конверт, сушу в тіні і тримаю у сухому місці. Тоді набираю пилок пензликом і трясу над приймочками.
За два тижні знімає паперові ізолятори й на молоді зав'язі надіває марлеві мішечки.
Після дозрівання зрізує грона і з ягід забирає гібридне насіння. Перед посівом замочує його у воді. Що спливло — викидає. Решту перемішує із землею. Висипає у торбини і зберігає до весни у підвалі. Потім сіє на глибину 3 см, відстань між рядками — 40 см. Проростає на 10-й день. Після появи п'яти-шести листків підживлює калійною селітрою. У 10 л води розчиняє її 100 г і стільки ж суперфосфату, дрібку борної кислоти. Поливає, не потрапляючи на листя — можуть бути опіки.
Рослини підв'язують до тимчасової шпалери. Через 3–4 м вбивають кілки і натягують два ряди шпагату.
На зиму сіянці викопує і зв'язує у пучки. Присипає піском у підвалі. Стежить, щоб не пересохли. У квітні садить на постійне місце. На другий рік сіянці дають перші ягоди.
— Нові сорти випробовують шість років, — говорить Калугін. — Далі їх перевіряють дві експертні комісії і лише тоді потрапляють до реєстру сортів. Сьогодні виноград люди купують очима, а не за характеристиками. Тому виводимо крупні ягоди. Решта — хоч які солодкі, на них і не глянуть. Ще є попит на чудернацькі назви. Фантомас, Аватар або Гепард швидше розметуть, ніж Чарівну осінь чи Ароматний.
1 
1
Коментарі