— Щороку купую нову птицю. Останніми в мене з'явилися індики бронзової широкогрудої породи. Це справжні велетні. Виростають понад 20 кілограмів. Птиця має темне оперення з коричневим відтінком, що нагадує бронзу, — розповідає 53-річна Клавдія Галевич з села Халеп'я Обухівського району Київської області.
Самці від самиць різняться розмірами та виростом над дзьобом. Помітні одразу, але починають активно рости з двох-трьох місяців. Під час агресії наливаються кров'ю й синіють.
— Чоловік для індиків зробив нові сідала. Із товстого бруса шириною 40 сантиметрів на одну птицю. Так не будуть розгойдуватися під вагою, як гамак. Розмістив на 60 сантиметрів над землею.
На рік індики несуть 90–100 яєць. Вони великі — 80–90 г. Майже всі запліднені. Шкаралупа сіра, вкрита коричневими плямами. Індичка добре їх висиджує. Нерідко, під неї підкладають качині чи гусячі яйця.
— Індички дуже вперті. Як заходиться сидіти на одному місці, то хоч що їй роби. Краще сюди й гніздо перенести. Бо, якщо примушувати, може взагалі припинити нести яйця.
Ця порода не пристосована до випасання надворі. Була створена для вирощування на підприємствах, де годують тільки кормами.
— Називаю цих індиків скороспілками, як яблука. Їх вже можна рубати на четвертому-п'ятому місяці, бо тоді набирають 13–14 кілограмів.
Годує птицю мішанками, зерном і порубаною травою. Окремо дає кісткове борошно й вітаміни. Купує у ветаптеці мінеральні добавки. Без них не набирає повну вагу.
Перші два місяці тримає індичат у клітці. На 1 кв. м вміщується десяток. Далі вже вдвічі менше. Тісноти не люблять. Підстилку в хліві робить із деревної стружки чи соломи. Якщо буде мокра підлога, птиця почне хворіти.
— Індичата чахлі здоров'ям. Достатньо заселити їх у необроблене приміщення, і можна втратити весь виводок. Особливо небезпечні дерев'яні стіни. Там розмножуються бактерії. Тому обприскую монклавитом чи бактерицидом.
3 
1
Коментарі