— По саджанець Старкримсон делішес їздила в інший район. Було в мене раніше таке дерево, але всохло. На базарі не могла знайти, купила в розпліднику, — каже Любов Миронюк, 46 років, із смт Кегичівка Харківської області. — Це не яблука, а казка. Як намальовані, а всередині — солодкі. Такі соковиті, що нектар аж по руках стікає.
Яблука подовженої форми. Спочатку зелені, після дозрівання стають темно-вишневі.
— Весною треба встигнути посадити саджанці, доки не полопаються бруньки. Інакше дерево не приживеться.
Яма має бути діаметром не менше 60 см, стільки ж — углиб. На дно кидає 5–10 кг гною чи перегною. На 10–15 см засипає землею й робить горбик. На нього ставить корінь саджанця. Не має торкатися гною. Притрушує ґрунтом, утоптує. Поливає. На одне дерево — 20 л води.
— Важливіша не глибина, а підготовка ґрунту. В пісок додайте торфу чи перегною і третину глини. Втримає вологу, не так швидко вимиються поживні речовини. У чорнозем і важкі глинясті ґрунти насипте третину піску. Це рихлить землю і рослина швидко піде в ріст.
Дерево виростає заввишки 3–4 м. Перший врожай дає на третій рік, майже 30 кг. Далі він збільшується до 100–120 кг. Яблука достигають наприкінці вересня й зберігаються в погребі сім-вісім місяців.
Коментарі