У Львівському театрі ім. Марії Заньковецької Соломія Чубай презентувала музично-поетично симфо арт-концерт "Чубай. Україна. Любов" та музичний альбом-книжку "POETY".
Проект виник із того, що я все життя шукала батька. Вперше та востаннє бачила його на похороні. Мені було два роки. На дворі був чудовий травневий день, пахло бузком. Пам'ятаю, як поцілувала його. Пам'ятаю людей, що були на похороні, - розповідає Соломія Чубай. - Минулоріч поїхала у його рідне село Березени Радивилівського району Рівненської області. Говорила із його односельцями, друзями. Розповіли, що тато дуже хотів, аби вірші українських поетів співали. Щоб українська культура максимально поширилась на увесь світ. Мав це за свою мету. Це робить мій брат Тарас Чубай, це роблять гурти "Мертвий Півень" та "Кому Вниз". Тепер моя черга.
Грицько Чубай - поет, перекладач, художник, мистецтвознавець. Один із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-их 1970-их та 1980-их років. Видавець самвидавного літературно-мистецького часопису "Скриня". Народився у родині, що походила від запорізьких козаків, де були воїни УПА, українські діячі.
У 15 років батько створив підпільний гурток, де читав українську поезію, співав наших пісень. В КГБ батька здав його однокласник. На допиті в батька вимагали здати гуртківців. Він мовчав", - каже Соломія.
У 1966 -му намагався вступити до рівненського педагогічного Інституту. На іспиті з історії його намагались завалити питанням про національну визвольну боротьбу. Відповідь Григорія видалася ректорові занадто антикомуністичною. Намагався вступити до Львівського університету. Але там стало відомо про його виступ біля пам'ятника Тарасові Шевченкові в річницю перевезення праху Тараса з Петербурга до Канева. 1968-го в Рівному випустив у самвидаві свою першу поетичну збірку "Постать голосу". Тоді ж написав поему антирадянську та антиімперську "Вертеп".Через рік, на весні переїхав у Львів. Перекладав. Знав німецьку, іспанську, польську, білоруську, чеську, сербську та російську мови. Вірші й поеми Грицька звучали на хвилях Радіо Свобода та інших, завдяки дядьку Іванові, що жив в Канаді. Через це його "тягали на допити" та проводили обшуки.
Перша частина проекту "Чубай. Україна. Любов" - квартиник. Дружина Грицька Чубая Галина, друзі Віктор Морозов, Юрій Винничук, а також літератори Мар'яна Савка та Сергій Жадан на сцені театру Зеньковецької. Сидять на кількох стільцях. У залі темно.
- Тісно, як у нас на кухні на Погулянці, - згадує Галина Чубай. - Гриць казав, що він геній. Обіцяв мені Нобелівську премію, - сміється.
- Так, говорив, що на світі є лише три гідних поети - Томас Еліот, Езри Паунда і Чубай. Він себе називав Джордж Чубай,- каже Віктор Морозов, намагаючись передати англійську вимову.
Глядачі у залі сміються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Коли здається, що вже все, починається найцікавіше" - найкращі цитати улюбленця жінок Ельчіна Сафарлі
- Так от. Жили ми в квартирі на Погулянці,35. Багатими не були, але точно ніколи не казали, що ми "зубожілі", - продовжує дружина Чубая. - Грицько не вмів співати. Робив це жахливо. Хоч любив співати.
- Гриць створив домашній какофонний оркестр. Я на гребінці грав. Хтось ще на баняках стукав. А Галя спускала воду в туалеті. То був шум морського прибою, - сміється Морозов.
Віктор Морозов співає під гітару "Так багато суперзірок" та "Наша зима" на слова Олега Лишеги, товариша Чубая. Вони були однолітками. Цьогоріч їм мало би виповнитись 70.
- Юрко, а тобі, як завжди по блату, білий трон. Ще й запізнився. Нічого не міняється, - каже Галина Чубай письменнику Юрію Винничуку. Той виходить на сцену та вмощується посеред гостей на єдиному білому стільці.
- З Грицьком влаштовували безліч авантюр. То я виступав у ролі югослава, якого, як маланку водили по Львову. То Віктора ми представляли поетом з Канади, водили серед місцевих графоманів, аби вони нам проставлялися, - згадує Винничук.
- Одного разу, на такому застіллі Гриць ляпнув, що маємо зустрічати поета з Мюнхена. Ну і звісно, нас запросили з тим поетом в гості. В суботу до обіду. "Де ж ми візьмем того німця?" - питав я в Гриця. А він мені: "Як де? Візьмем Квіцю, сина твоїх господарів". В той момент я винаймав квартиру у людей, син яких вчив німецьку у львівському університеті. Квіця дуже хотів познайомитись із Віктором Морозовим. І я пообіцяв, що познайомлю лише якщо він зіграє німця. Він погодився.
Стіл був накритий шикарно. Стояв дефіцитний кубинський ром на столі і всякі наїдки. Ми наїлися, напилися та й думали комедія закінчилась. Але Квіця закохався у панянку, що була на гостинах. Довго ще маланився, гуляв з нею. І вирішив їй признатись. Що він не німець, а українець.
Ми попереджали. Показували йому навіть дзеркало. Казали, що та пані не Квіцю любить, а в Німеччину виїхати хоче. Квіця нам не повірив. Звісно, любов на тому припинилась. А мене ще й з квартири вигнали, бо я ніби-то зламав долю єдиного сина власників.
Та історія заслуговує книжки! Може колись я її й напишу, - замислюється Юрій Винничук.
- Юрку, давай так, сторгуємось. Ти дещо з тої книжки викинеш, а я дещо із своєї пам'яті, - перебиває Галина. Зал сміється.- Він довго у нас засиджувався. Часто йшов додому через віконо. Але кожен раз питав, чи маємо чай. Грівся перед довгою дорогою додому.
Юрій Винничук прощається із друзями та глядачами і йде.
Ну як завжди, - додає Галина Чубай. - Але можемо простити. В Юрка нині ще подія на Форумі.
На сцену виходить Мар'яна Савка та Сергій Жадан. Читають вірші.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перша версія вийшла огидна" - вірменська авторка презентувала світовий бестселер
Починається друга частина концерту. На сцені симфонічний оркестр "INSO- Львів", гурти "Джалапіта","Rockoko" та Соломія Чубай у смарагдовій сукні, прикрашеній бісером.
Співають вірші Лесі Українки, Василя Стуса, Павла Тичини, Миколи Вінграновського, Юрка Іздрика, Мар'яни Савки, Сергія Жадана. Фурор викликає поема "Вертеп" Чубая, яку разом співають Сергій Жадан, Віктор Морозов та Соломія Чубай. Глядачі довго аплодують та просять заспівати її "на біс".
Концерт завершується колисковою Соломії Чубай "Сердечко".
- Шукала батька у всьому. Знайшла у його віршах та у його друзях. Знайшла любов, яка нас усіх об'єднує. Любов одне до одного, люов до України. Вона, це те що залишиться після нас, - каже Соломія Чубай наостанок.
Військову поезію читали в рамках 26-го Book Forum вінницький поет, учасник війни на Донбасі Влад Сорд і хмельницький автор Віктор Крупка. Автори презентували свої збірки, які видало нове українське видавництво "Дім химер", і влаштували поетичний батл.
3 
1
Коментарі