вівторок, 28 травня 2024 21:22

Аванс для миру. Чи зупинить війну визнання Палестини державою

Аванс для миру. Чи зупинить війну визнання Палестини державою
Табір для біженців у місті Рафах. Фото: eastnews.ua

У врегулюванні арабо-ізраїльського конфлікту є підводні камені, котрі можуть мати вплив на перебіг загарбницької війни Росії проти України. Gazeta.ua розказує детальніше.

Новий імпульс

Раніше ми писали про цю затяжну війну та визнання Палестини трьома державами Євросоюзу. 28 травня ці рішення вступили у силу, але набувають чинності з огляду на законодавчі особливості цих країн.

Зокрема, прем'єр Іспанії Педро Санчес наголосив: "Це історичне рішення, яка має на меті сприяти досягненню миру". При цьому, з точки зору Іспанії, Палестина визнається у кордонах до 1967 року, тобто: сектор Гази, західний берег ріки Йордан, Східний Єрусалим - столиця.

У Норвегії визнання вже вступило у дію. Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стьоре, на відміну від іспанського колеги Санчеса, менш оптимістичний щодо зв'язки "держава Палестина - мир у регіоні". На його думку, визнання Палестини тільки сприятиме відновленню процесу мирного врегулювання конфлікту, а визнання може стати "новим імпульсом".

В Ірландії визнання Палестини станом на ранок 28 травня ще потребувало урядового схвалення. Із такою пропозицією до уряду звернувся прем'єр Міхаель Мартін. Однак він уже наголосив, що Ірландія офіційно встановить дипломатичні відносини з Палестиною, і про це буде урочисто оголошено у парламенті країни.

Можна очікувати, це не останні акти визнання Палестини у цьому політичному сезоні. 30 травня це питання розглядатиме уряд Словенії, найближчими тижнями - Мальта.

Стримування й противаги

Утім, кількість не означає наближення миру. З трьома державами ЄС Палестину визнали більш ніж 140 країн. Нагадаємо, в ООН представлено 193 країни. Тобто, ніщо не заважало й раніше мати "новий імпульс" до досягнення порозуміння в одній з найгарячіших точок світу.

Серед тих, хто визнав Палестину як державу, немає США, Франції, Великої Британії. Вони є постійними членами Ради безпеки ООН, тож мають право вето на будь-які пропозиції чи резолюції. До Радбезу ООН також входять Китай та Росія. Офіційно Пекін наголошував на схильності до так званого "дводержавного рішення" арабо-ізраїльського конфлікту, тобто, до визнання Палестини державою. Нещодавно РФ оголосила, що СРСР визнав Палестину державою, а Росія є його правонаступницею.

Бої тривають

Президент Фінляндії Олександр Стубб заявив, що можливе визнання Палестини державою, але не зараз. При цьому він зазначив, що Фінляндія не є ані проізраїльською, ані пропалестинською, "Фінляндія виступає на боці миру".

Але до миру далеко. 26 травня ХАМАС обстріляв Тель-Авів. У відповідь 27 травня Ізраїль завдав удару по позиціях ХАМАС у місті Рафах. Випадково авіабомба поцілила у табір біженців. Ізраїль заявив, що то були законні цілі, там розміщувалися бойовики ХАМАС, двоє з яких - ліквідовані. Утім, палестинський "Червоний півмісяць" спростував це твердження. За його версією, об'єктом атаки став наметовий табір біженців, куди Ізраїль цілив або не пересвідчився у законності цілей.

Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки закликали Ізраїль максимально убезпечити мирне населення Рафаху від можливих наслідків спецоперації ЦАХАЛ. Прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху назвав удар "трагічною випадковістю" та підкреслив: війна триватиме, доки не буде досягнуто її цілі, а цивільне населення було заздалегідь евакуйовано.

Трагічний інцидент засудив президент Франції Емманюель Макрон: "У Рафаху немає безпечних місць для палестинських цивільних осіб". Це не дивує - Парижем прокотилася хвиля пропалестинських демонстрацій. Куди суттєвіше те, що спецоперація в Рафаху поставила під сумнів переговори між Ізраїлем та ХАМАСом. Таке занепокоєння висловило Міністерство закордонних справ Катару, який є посередником у перемовинах. Про серйозність ситуації свідчить той факт, що 28 травня вона стала предметом обговорення на екстреному засіданні Радбезу ООН.

Чого не вистачає

Цікаво, що Сполученим Штатам Америки Ізраїль заявив - табір біженців у Рафаху постраждав через розліт уламків, частина з яких поцілила по ємностях з паливом. У відповідь Вашингтон зазначив: Ізраїль має право на переслідування ХАМАС, але повинен підвищити заходи захисту цивільного населення. Що ж до визнання Палестини державою, Білий дім не поспішає - потрібна пряма мирна угода між двома державами. Тим часом, демократи закликають Джо Байдена призупинити постачання зброї Ізраїлю.

Більш рішучу позицію транслює Ніккі Хейлі, яка претендувала на праймеріз на висунення у президенти від Республіканської партії, а кілька днів тому висловила підтримку Дональду Трампу. Під час поїздки до Ізраїлю вона заявила: дипломатичне врегулювання конфлікту неможливе, бо покоління палестинців просякнуте ідеологією ХАМАС.

Пекло на землі

Стримана реакція Сполучених Штатів на обстріл Рафаху, особливо виразна на тлі засудження ізраїльської спецоперації країнами Європи. Прем'єр Іспанії Педро Санчес, коментуючи рішення про визнання Палестини, зазначив: ХАМАС якраз проти дводержавної формули врегулювання. Міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон наполагає на детальному розслідуванні ЦАХАЛом обставин трагедії в таборі біженців у Рафаху.

Більшого резонансу події в Рафаху набули в арабському світі. Саудівська Аравія звернула увагу на припис Міжнародного кримінального суду про припинення Ізраїлем військових дій.

Утім, Ізраїль це не зупиняє. За повідомленням телеканалу Sky news, кілька танків ЦАХАЛ уже у центрі міста.

"Це пекло на землі", - заявив представник ООН. А в США, за деякими повідомленнями, готуються до передачі Ізраїлю наступальної зброї. Неофіційно йдеться про те, що поступки ХАМАСу не призведуть до миру.

Віз попереду коня

Очікувати, що визнання Палестини державою означатиме запуск реального мирного врегулювання, - хибне уявлення. Такий висновок можна зробити з думки науковця міжнародного права Роуена Ніколсона з австралійського університету Фліндерса. Як зазначив Ніколсон, для того, щоб території бути державою, потрібно чотири критерії: окреслена територія, постійне населення, влада та незалежність. Є й винятки. "Наприклад, ви не можете створити нову державу шляхом незаконного вторгнення в існуючу державу та відокремлення її частини, як Росія намагалася зробити кілька років тому з Україною", – наголосив експерт.

Крім того, Палестина залежить від Ізраїлю, як не дивно це прозвучить: на Західному березі Йордану частину території контролює ЦАХАЛ (у тому числі, доступом до Гази).

Тому визнання Палестини європейськими країнами є чисто символічним рішенням, вважає професорка політології Північно-східного університету Бостона Майя Кросс. Однак статус держави, безперечно, нейтралізує одну з тез Нетаньяху, котрий заперечує державність Палестини. До того ж, додав керівник конституційних досліджень у Кембриджському університеті Марк Веллер, визнання державності Палестини покращить її стосунки з країнами, які це зробили.

Обнадійливий символізм

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілля Куса вважає визнання Палестини декларативним, але рішення трьох держав ЄС порушує політичний консенсус, який довго був у Західній Європі щодо цього. "Ідея була така: визнання Палестини буде тільки після того, як самі араби домовляться з Ізраїлем про мирне врегулювання. Тепер же Норвегія, Іспанія та Ірландія вирішили в односторонньому порядку зробити крок уперед. Це удар по політичних та репутаційних позиціях Ізраїлю в Європі, навіть якщо це не призведе до створення Палестини", - наголосив експерт.

Для того, щоб Палестина стала повноправним членом ООН, потрібна-таки угода з Ізраїлем, проголошення її у певних кордонах та резолюція Радбезу ООН. Саме тому у Радбезі ООН три країни стримано ставляться до державності Палестини без угоди з Ізраїлем.

Швидке рішення

І тут можна провести певні паралелі з Україною. На тлі підготовки до Глобального саміту миру з'являється інформація про осінню конференцію за участі Росії, яку готує Європа. Кремль дедалі частіше акцентує увагу на руйнуваннях від ударів України, чим, до слова, стримує США від дозволу бити Києву американською зброєю по законних воєнних цілях на території країни-агресорки. Хоча в арабо-ізраїльському конфлікті державність Палестини є формальною метою цивільного уряду Палестинської автономії, про ХАМАС такого сказати не можна. Але завдяки рішенню трьох держав ЄС є сигнал про передачу остаточного врегулювання конфлікту на два рівні: Ізраїль-Палестина (прямі переговори) та ООН. У форматі російсько-української війни йдеться про визнання тимчасово окупованих територій України належними країні-агресорці. На відміну від визнання державності Палестини, за такого рішення анексія Росією території суверенної України буде фактично визнана легітимною. Причому під тим же мотиваційним "соусом" - для надання позитивного імпульсу мирному врегулюванню.

Зараз ви читаєте новину «Аванс для миру. Чи зупинить війну визнання Палестини державою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі