Арабо-їзраїльський конфлікт не спинити? ООН відчайдушно намагається врегулювати ситуацію

На Саміті майбутнього перед тижнем високого рівня Генасамблеї ООН у Нью-Йорку деякі лідери тішилися, що є майданчик, де одним коридором ходять очільники Ізраїлю й Палестини. А це вже, мовляв, крок до мирного врегулювання.

Однак навряд чи це станеться на Генасамблеї, що відбувається нині. Прем'єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу відклав свій візит до США у зв'язку з ситуацією на півночі країни.

Цими днями Ізраїль завдав кількох масованих ударів по цілях угруповання "Хезболла" у Лівані. Постраждали цивільні. Нетаньягу довелося звертатися до ліванців із закликом залишити свої домівки, щоби уникнути небезпеки під час обстрілів. Натомість "Хезболла" обстріляла Ізраїль.

У Нью-Йорку зрозуміли, що просто на очах у миротворців з ООН спалахнув новий збройний конфлікт. Отже, слушна нагода продемонструвати всю силу єднання майже 200 держав світу у боротьбі за мир. Чи реально це?

Дипломатичний шлях

Прем'єр Лівану напряму закликав ООН "щось зробити" з Ізраїлем, аби не стріляв, а Катар, традиційна держава-посередник у близькосхідних конфліктах (останнім часом, і в російсько-українській війні також), різко засудив Ізраїль за агресію в Лівані.

Цікаву позицію зайняв Іран. Президент Масуд Пезешкіан, котрий особисто бере участь у Генасамблеї ООН, навів приклад Сектору Гази як доказ, що жодна резолюція не може гарантувати миру, доки в регіоні є зброя масового ураження. На його думку, цю зброю треба з регіону вивести "без будь-яких умов".

Заохочення для Заходу

Але умови все-таки є, і видаються вони привабливими для Заходу. Пезешкіан наголосив, що ніколи не схвалював російську агресію в Україні й готовий взяти участь у мирних переговорах. Паралельно міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив про готовність іранської сторони до переговорів по ядерній зброї.

Нагадаємо, що Захід запровадив санкції проти Ірану через побоювання, що той розробить ядерну бомбу.

В обмін на це Іран хоче "миру і спокою" на Близькому Сході. За іранською неофіційною версією, це означатиме визнання Палестини державою, виведення ізраїльських військ із Сектору Гази, а також зі східного Єрусалиму, і припинення поставок зброї зі США.

Ні миру, ні війни

У політичну дискусію втрутився президент Ізраїлю Ісраель Герцог: "Ми не зацікавлені у війні". Нетаньягу пояснює - здійснили попереджувальні удари по "Хезболлі" якраз щоб не допустити масштабнішої війни. "Хезболла" визнає втрати через обстріли, але впливовий діяч угруповання Наім Кассім стверджує, що бойовики не складуть зброї, "нині битва без кордонів".

Водночас у Білому домі не всі схвалюють дії Нетаньягу. "Не можу пригадати, принаймні, у недавньому минулому, щоб ескалація або її інтенсифікація призвели до фундаментальної деескалації та до глибокої стабілізації ситуації", - цитує одного з представників Держдепу США CNN у кулуарах Генасамблеї ООН.

Однак це не завадило Пентагону збільшити американську військову присутність у регіоні. Американську сторону також турбує позиція Ірану, представник МЗС країни Насер Канаані попередив про "небезпечні наслідки" ізраїльських ударів. З огляду на фактичний провал переговорів між Ізраїлем і ХАМАС про припинення вогню у секторі Гази, чим особливо опікувався президент Джо Байден, навряд чи його виступ стане поворотним у конфлікті на Близькому Сході.

Моноліт не монолітний

Щоб додати "жару", Пезешкіан нагадав, що в Ірану є причини для помсти Ізраїлю, котра "все одно настане". Цікаво, що ця заява пролунала на тлі експертних думок у США про військову катастрофу для "Хезболли", котру порівняли за наслідками з катастрофою для РФ після вторгнення до України. "Моноліт, котрий вважали цілісним, раптом виявився зовсім не монолітом", - пише оглядач для CNN.

І тому в Ізраїлю ще більше спокуси "добити" угруповання "Хезболла" і одночасно завдати ударів по ХАМАС у Секторі Гази. Тому цікаво як Нетаньягу зреагує на мирні заклики Джона Кірбі та Ллойда Остіна. Утім, відкладений візит на Генасамблею свідчить про рішучі наміри ізраїльського прем'єра.

Спадок Байдена

Ця Генасамблея ООН є знаковою ще й тому, що вона - остання для Джо Байдена як для президента США. З огляду на те, як торпедував Ентоні Блінкен угоду між Ізраїлем і ХАМАС навесні і влітку 2024 року, були сподівання на підписання бодай угоди про припинення вогню на певний час (про сталий мир забули ще у серпні). Останні дії сторін свідчать про поширення конфлікту. Якби угода й була підписана, це нічого б не дало Байдену як політику під завершення його президентської каденції: в одній точці зброю тимчасово склали - в іншій взяли до рук.

"Впевнений, Джо Байден хоче піти на високій ноті, - вважає старший науковий співробітник Інституту Брукінгса Брюс Рідель. - Але ізраїльсько-лівійські відносини ускладнюють досягнення цього".

ООН нічого не залишається як закликати до негайного припинення страждань цивільного населення, що і було зроблено у спільній заяві вищого керівництва. Однак у заяві є низка вимог лише про гуманітарні коридори й безпечну роботу місій, волонтерів.

Невиправдана безкарність

Арабські союзники розчаровані безсиллям США, стверджує The Washington Post. З іншого боку, заяви Ізраїля про нову військову стратегію є ляпасом усім дипломатичним зусиллям адміністрації Джо Байдена.

Що робити з арабо-ізраїльським, російсько-українським конфліктами, а також із тривалою війною у Судані, в ООН не знають.

Ми не можемо дозволити, щоб Ліван став ще однією Газою, - заявив генеральний секретар Антоніу Гутерріш, адже є ще конфлікти в Україні і в Судані. Але - як? "Рівень безкарності у світі політично невиправданий і морально нетерпимий", - констатував Гуттерріш.

Тим часом, міністр закордонних справ Палестини Мухаммед Мустафа закликав до припинення агресії Ізраїлю на палестинських територіях.

Але ООН поки що не показала ефективності в арабо-ізраїльському конфлікті. Ініціативу утримує Ізраїль: обіцяє припинити удари по Лівану, як тільки "Хезболла" відійде від північного кордону.

Відтак виступ Джо Байдена на Генасамблеї ООН залишається основною інтригою, хоча несподіванок ніхто не чекає. Зрозуміло, що США як ключова країна НАТО могла б забезпечити виконання тієї чи іншої резолюції ООН, але це суперечило б Статуту ООН. Натомість Ізраїль пояснює свої дії прагненням змінити баланс сил північному кордоні.

×