Володимир Горбач, 44 роки, експерт з міжнародних питань:
— Прес-конференція президента справила позитивне враження. Була відкритість, можливість ставити не підготовлені заздалегідь запитання. Як піар була успішною. Як комунікація президента з громадянами — теж. Хіба запізно. Можна було провести її раніше.
Однак бракувало змістовної частини. Мала бути розшифровка щодо озвучених реформ. Президент не сказав, що одночасно провести 60 реформ неможливо.
Була певна обережність щодо Росії, зокрема у згадуванні Путіна. Він боїться спровокувати протилежну сторону, щоб вона не зламала мінський меморандум і перемир'я. Було помітно, що намагається в будь-який спосіб уникнути загострення конфлікту.
Щодо США та Євросоюзу висловлювання були вимушені. Порошенку важливо підтримувати з ними тісні стосунки. Ми розуміємо, що недоотримуємо від Заходу допомоги. В оцінці ситуації на Донбасі вони відстають на місяць.
Ця прес-конференція мала значення для виборчої кампанії. Враження від його зустрічі з телеканалами в неділю було негативне, нагадувало стиль Януковича. Порошенку треба було перебити це враження.
Віталій Капранов, 47 років, письменник:
— Цей захід відрізняється від прес-конференцій попередників Порошенка — Януковича та Ющенка. Вперше бачимо, що президент зберігає людську подобу. Ми ще не звикли до глави держави, який говорить з українцями, тримає думку: не заговорюється, як Ющенко, не шукає слів, як Янукович. Однак нічого нового Петро Олексійович не сказав.
Варто було б поговорити про кадрову політику. У цій сфері він робить помилки. Тому маємо проблеми в армії та силових структурах.
Петро Олещук, 30 років, політолог:
— Враження неоднозначні. Президент зрозуміло пояснює свою позицію. Непогано вивчив суспільні настрої, публікації в пресі. У вступному слові сказав про необхідність люстрації, оновлення влади, реформи.
Негативом є те, що не дав відповідей на питання, які хвилюють суспільство. Сказав, що син самостійно вирішив балотуватися. Це сумнівно. Досі ми не бачили Олексія Порошенка як самостійного політика. Не до кінця роз'яснив ситуацію з одіозними людьми з "Блоку Петра Порошенка". Там є кандидати, з якими асоціюється минуле, а не майбутнє України — зокрема, клан Балог.
Так і не почули, що спричинило військову поразку на Донбасі. Не сказав, для чого проштовхував закон про особливий статус деяких районів Донецької та Луганської областей. Президент ухилився від запитань, про що він спілкується з Путіним. Не озвучив конкретні терміни виконання реформ. Сказав, що ми 2020 року подамо заявку до ЄС. А до того що буде?
Олег Соскін, 61 рік, директор Інституту трансформації суспільства:
— Не розумію, навіщо була ця прес-конференція. Який 2020 рік? Хіба можна спрогнозувати, що буде за шість років у країні, яка перебуває у стані дефолту, наближається до руїни, втратила частину території, де процвітають корупція та хабарництво? Його слова — брехня й утопія. Скоро в нас буде новий уряд, який прийматиме свій план дій та програму, не звертаючи уваги на пропозиції Порошенка.
Тягне сина по своєму округу у Вінниці і придумує, що той сам так вирішив. Це нагадує Януковича, коли той розповідав про свого сина.
Порошенко з Путіним підписав таємну угоду. У них є спільний газовий план. Президент сподівається, що в нього буде більшість у Верховній Раді, тому можна буде продати росіянам газотранспортну систему. Про їхню співпрацю свідчить те, що він не ліквідував в Україні жодного російського банку. У наших церквах досі сидять ФСБшники.
Народ уже розкусив, хто такий Порошенко. На нього очікує обвал на виборах. Хоча він не боїться людей, бо вважає себе дуже хитрим. Уже 20 років усіх дурить — був із Медведчуком, Азаровим, Кучмою, Ющенком. Хоче лише збагачуватися.
Євген Магда, 39 років, журналіст:
— На прес-конференції обійшлося без сенсацій. Навіть гучні заяви про постачання систем зв'язку Порошенко раніше вже робив.
Він намагається шукати мирний шлях розв'язання ситуації на Донбасі. Це дається непросто. Суспільство на ці речі реагує достатньо жорстко, бо очікує швидких перемог. Хоча об'єктивних підстав для цього немає.
Було забагато цитат, відповідей російською та англійською. В Україні й так ніхто не сумнівається, що він говорить цими мовами. Якщо оцінювати за п'ятибальною системою, то я поставив би тверду четвірку.
3 
1
Коментарі