Верховна Рада проголосувала за закон про доступ до публічної інформації. Якщо раніше громадянину треба було зубами вигризати дані у чиновника, то зараз він має надати її, зауважує розробник закону "бютівець" Андрій Шевченко, 34 роки.
— За статистикою 55 відсотків інформаційних запитів залишалися без відповіді, — говорить Шевченко. — Приміром, є генеральний план розвитку міста. Покажіть мені, де людина з вулиці може прийти в мерію й отримати цей план. У кращому разі скажуть: "Прийдіть завтра". Виходить, що мер, чиновник і хто з ними дружить знають, як розвиватиметься місто через 20 років, а ми — ні. А це ж дуже важлива інформація. Бо якщо хтось збереться відкривати магазинчик чи перукарню, йому треба знати перспективи обраного місця.
Новий закон зараз створює певні інструменти отримання такої інформації. В кожному органі влади має з'явитися підрозділ або спеціально визначений чиновник, який відповідатиме за роботу з інформаційними запитами. Чиновник має відповісти на запит протягом п'яти робочих днів. Якщо потрібна інформація про загрозу життю громадян, дається 48 годин. Якщо інформація міститиметься на менше 10 сторінок, то її мають надати безкоштовно. Якщо більше, заплатите за вартість паперу, ксерокопіювання. Кожен орган влади на свій розсуд встановлюватиме ціну, але уряд визначить максимальний розмір.
Як відповідатиме чиновник, якщо не надасть інформацію?
— Ми вносимо зміни до кодексу про адмінпорушення, де передбачимо штраф за ненадання чи несвоєчасне надання інформації. Штраф прив'язаний до неоподаткованих мінімумів — це 425–850 гривень за одноразове порушення. Друге — службова чи дисциплінарна відповідальність. Можна поскаржитися на бездіяльність чиновника його керівництву. А це загрожуватиме йому звільненням.
Чиновника можуть посадити за ненадання інформації?
— Ні. І не треба. В нас і так репресивна машина працює безбожно. У мене немає ілюзій, що наші чиновники зразу ж кинуться виконувати цей закон. Попереду непроста дорога.
У якій інформації чиновник може відмовити громадянину за інформаційним запитом?
— У таємній, банківській, медичній, конфіденційній, що стосується особисто його. Тобто якщо ви не є публічною особою і чиновником високого рангу, то маєте право на збереження інформації про себе. Але якщо справа стосується бюджетних коштів, то якою конфіденційною не була б інформація, громадськість має право її знати. Третій вид винятків — це службова. Тобто інформація у процесі рішень.
Як вдалося переконати депутатів проголосувати?
— Від часу реєстрації законопроекту пройшло два роки й сім місяців. На фінішній прямій працювали БЮТ, Партія регіонів, громадські організації.
Чи немає небезпеки, що після прийняття цього закону чиновники наштампують на документах "таємно"?
— Чиновник може закрити інформацію, якщо пояснить, який суспільний інтерес він цим переслідує. Він може закривати інформацію, якщо та може нанести суттєву шкоду і має переважати суспільний інтерес.
9 
35413
Коментарі
1