середа, 29 серпня 2012 18:51

У медузах є фактично вся таблиця Менделєєва

 

Через нашестя медуз закрили пляжі в усій північно-східній частині Іспанії. "безпрецедентною пошестю" називають експерти те, що відбувається. Відпочивальників просять триматися якнайдалі від води, бо "Опіки" отруйних видів медуз можуть викликати в людини алергічну реакцію, параліч, сліпоту і навіть зупинку серця.

Серпень – місяць медуз і на Чорному морі. Їхні зграї просто атакують узбережжя Криму.  Учені заспокоюють: чорноморські медузи безпечні, значні ушкодження від них бувають украй рідко. Однак із поступовим глобальним потеплінням до українських берегів мігрують небезпечні кусючі медузи із Середземномор'я

Медуза – безхребетна морська тварина з прозорим драглистим тілом і щупальцями по краях. Не має кістяка, тримається купи завдяки сполучним волокнам, а також накачує в себе воду, як надувний матрац. У медузи немає головного мозку, зате є 24 ока і дві нер­вові системи. Одна обробляє інформацію, друга синхронізує рухи м'язових клітин.

Тіло цього желеподібного "мішечка" має форму парасольки або диска і на 95% складається з води. Те, що схоже на шапинку гриба, називають "тілом". Під ним розташовані "голова", від якої ростуть "ноги". Тіло медуз прозоре й ніжне. Ротовий отвір – на нижньому боці голови в оточенні вінця зі щупалець. За допомогою скорочень "парасольки" медузи досить швидко пересуваються. Плавають переважно на поверхні моря, хоча деякі види заглиблюються на 2 тис. м.

Медузи здатні відновлювати свої тканини. Із фрагмента тіла може утворитися нова медуза, аналогічна попередній. Якщо їй відірвати голову, вона наростить щупальця. А до них приросте голова. Тому медузу теоретично можна вважати безсмертною. Її неможливо вбити механічно. Але вона одразу гине, якщо її витягнути з води.

Біомаса медуз, що живуть у Чорному морі, вдвічі перевищує масу всіх людей на Землі. Цих драг­листих створінь вважають санітарами моря. Харчуються вони планктоном і дрібними рибками, паралізуючи їх своєю отрутою. Капсули з нею всередині медузи закручені в спіраль. Назовні стирчить чутлива волосинка, що й бризкає отрутою.

Людина для чорноморських медуз – надто велика здобич, яку вони не можуть собі дозволити. Однак останніми роками температура Чорного моря підвищується. Якщо воно стане таке ж тепле, як Середземне, його води можуть облюбувати небезпечніші хижачки. Три роки тому болгарські вчені виявили нові види отруйних медуз біля чорноморських берегів Болгарії й Туреччини.

До Книги рекордів Гіннеса записано медузу ціанею волохату, яку виловили в північно-західній Атлантиці 1865 року. Її капелюшок мав 2 м 28 см у діаметрі, а щупальця сягали 36,5 м кожне. Якщо розтягнути їх у різні сторони, довжина медузи становила 75 м. Це – найдовша тварина у світі.

Нашестя медуз у липні призвело до зупинки роботи двох енергоблоків АЕС Torness у Шотландії. Там для охолодження реакторів використовують морську воду. Морські безхребетні засмітили фільтри забору води. Реактори зупинилися автоматично. Їх роботу відновлювали майже тиждень. За півмісяця до цього таку саму халепу медузи спричинили в Японії – повністю заблокували другий реактор АЕС "Сімане". А торік мертві тушки медуз ледь не вивели з ладу електро­станцію в ­Ізраїлі.

Біологи пояснюють ­нашестя медуз, особливо на Середземномор'ї, глобальним потеплінням, а також надмірно активною рибо­ловлею, під час якої знищують ті види риб, що харчуються маленькими медузами. В Ізраїлі ­відкрили спеціальний сайт "­Медузи", на якому розмістили ­інтерактивну карту "медузної небезпеки". ­Червоним позначено ­майже все узбережжя країни.

Спосіб пересування медуз нагадує скорочення людського серця. Желеподібні тварини рухаються вперед, стискаючи своє тіло, і цим виштовхують воду в протилежному до вектора руху напрямку.

Наприкінці липня цього року американські біотехнологи створили штучний аналог медузи – робота Medusoid. Як матеріал тіла використовували особливий пористий різновид силікону. З нього виготовили 8-кінечне тіло робо­медузи. ­Всередину цього желе вставили невеликі смужки білків, що повторювали структуру м'язів ­реальної медузи. Поверх них наростили м'язові клітини, витягнуті з серця щура. У воді робот плаває, як жива медуза. ­Учені сподіваються, що цей винахід допоможе їм у виготовленні кардіостимуляторів.

– М'язи людського серця прокачують рідину подібно до шапинок медузи, – наголошує Кевін Паркер із Гарвардського університету.

Медуза – вмістилище мінеральних речовин: у ній є фактично вся таблиця Менделєєва. У пошуках їжі за добу пропускає крізь себе кілька тонн води. У її стравоході відкладаються мікрочастинки, починаючи від золота та срібла й закінчуючи цирконієм і молібденом. Китайські лікарі призначають десять сирих медуз щодня як засіб від безпліддя.

В Україні в давнину медузу ­називали "морським салом". Але чорноморські медузи для їжі не придатні. Найбільш делікатесна водиться в Жовтому морі біля Китаю. Азійська медуза – дуже ніжне створіння: від грубих дотиків і сонячного світла миттєво розтікається. Тому китайці ловлять їх уночі – руками. Бамбуковим ножем видаляють щупальці, а далі занурюють у сіль на 100 днів. Виходить "кришталеве м'ясо". Їдять його холодним або злегка підсмажують – не довше хвилини.

Медуза не має смаку, але переймає запах того продукту, з яким її готують. На Філіппінах зі свіжих медуз варять суп із часником, кінзою й оцтом. У Японії їх їдять сирими з васабі.

Про смакові властивості медуз гуморист Павло Глазовий жартує в одній зі своїх усмішок:

Раз валялися ми з кумом на піску,

На природу любувалися морську.

Кум помітив біля берега медуз

І ловить їх заходився у картуз.

З'їв медузу. "От я, – каже, – молодець!

Їжмо, куме, бо вони – як холодець.

Ці медузи, як півпуда їх з'їси,

Заміняють грам п'ятнадцять ковбаси…

Якби був у морі цукор, а не сіль,

Ці медузи замінили б нам кисіль".

АНЕКДОТ:

"Мало хто знає, що насправді медузи – це загублені контактні лінзи кашалотів".

"Медузою" називають допоміжний маленький стабілізаційний парашут, який при вивільненні витягує за собою основ­ний. Коли парашутист вистрибує з літака, одразу автоматично розкривається парашут-"медуза", щоб стабілізувати положення тіла людини, – аби парашутист у повітрі не перекидався догори ногами. Лише потім або автоматично, або якщо висмикнути кільце, відкривається основний великий парашут, що тримає людину протягом польоту.

Зараз ви читаєте новину «У медузах є фактично вся таблиця Менделєєва». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі