"Я перепробувала багато професій. Знаю англійську та польську. 1997-го закінчила філологічний факультет Волинського університету. Із моїм дипломом і знаннями мені пропонували зарплату 600 гривень. Цього вистачає хіба що на квартплату. Тому я їжджу в Польщу, — розповідає 42-річна Олена Гавура з Луцька.
З Оленою знайомимося в рейсовому автобусі "Луцьк–Варшава". На кордоні в Ягодині дістає закордонний паспорт. За 2010-й у ньому поставлено три робочих візи.
Чотири роки тому приятелька порадила їздити до сусідньої країни. Олена з чоловіком почали перевозити через кордон горілку і цигарки. Збували на базарі під Хелмом. За одну поїздку мали 250–350 грн.
— Можна провезти тільки літр спирту. А ми примудрялися намотати на себе чотири. Шила спеціальний пояс. У нього вставляла пляшки. Зверху одягала дуту куртку. Пам"ятаю, зимою вийшли на перекур. Із сусідньої машини вилазила худа жінка. Навколо ніг скотчем прив"язала кілька пластикових пляшок. Крок зробила — посковзнулась і впала. Встати не може. Митник побачив. Засміявся, подав руку і повів до кімнати контролю. Певно, заплатила штрафу стільки, скільки за місяць заробила.
В Олени руки в дрібних порізах.
— Минулого місяця садила розсаду полуниці в парниках у Любліні. Хазяїн — старий поляк. Він має чотири парника з ранньою полуницею. Платить по 10 злотих у годину. Казав, якби не українці, їхні трускавки погнили б. А поляки жерли б норвезькі чи іспанські. Люди записуються до нього на півроку вперед.
За місяць господар заплатив 1,5 тисячі злотих. Це 3,6 тис. грн.
— Ще я пекла булочки в кондитерській. Теж отримувала півтори тисячі. Якось тістомішальна машина зламалася. Я місила руками. Він того руки повисипало. Порошки, які додавали в тісто, дали алергію. Я попросила лікарняний на три дні. Хазяїн злякався, що розкажу, яку хімію він сипле в тісто, і звільнив мене.
Навколо ніг скотчем прив"язала кілька пластикових пляшок
Олена була одружена з Ростиславом Гавурою. Він працював у Польщі слюсарем. Платили погодинно 15 злотих (35,6 грн). Полякам за таку ж роботу — вдвічі більше.
— Попервах він приїздив додому щомісяця. Якось на два місяці зник. Моя мати боялася, що його там убили чи в рабство забрали. Я зробила візу, поїхала за адресою, з якої отримувала від нього листівки. Ту хату він знімав із сімома іншими заробітчанами. Заходжу в кімнату — на дивані спить жінка. Я її за волосся стягнула. Він мені руки скрутив і виставив за двері. Сказав, що подасть на розлучення. Після того з Ростиславом бачилися один раз, у суді.
Від шлюбу мають сина 10-річного Івана. Його виховує Оленина мати. На Великдень і Трійцю Олена Гавура їздила попрацювати на вихідні.
— Запросили поторгувати повітряними кульками у Старому місті у Варшаві. За вихідні заробила тисячу злотих. Це 2380 гривень на наші гроші. 2 тисячі злотих віддала хазяїну, полякові Равіну. Ми із ним притягли візок. До нього прив"язали два десятки кульок. Одна коштує від 10 до 30 злотих.
Роботу в Польщі можна знайти в посередників. Вони стоять із 6.00 на Західному вокзалі Варшави. Треба заплатити 300 злотих.
Тепер набирають людей на збирання суниці. За 1 кг зібраних ягід заробітчанин отримує 1–2 злотих. Це 1,4–2,7 грн. Щоб мати більше, українки встають о 4.00. Працюють на полі до 20.00. За день можна одержати 100–130 злотих (270–350 грн). Харчування за власний кошт.
— Краще важко працювати, ніж підмивати стару бабу. Вона тебе кликатиме курвою і не даватиме їсти, — каже Олена.
Із заробленого на вихідний жінка хоче купити подарунок для матері — шкіряний плащ. Синові — куртку і кросівки.
Скільки отримують заробітчани в Польщі, грн
Будівельники — 8000
Електрики, зварювальники, столяри — 2400–4000
Працівники свиноферм, телятників — 4000–6500
Збирачі грибів — 4000–4800
Доглядачки за літніми та інвалідами — 3500–4800*
Доглядачки за дітьми — 4800–5900*
Покоївки в готелях — 3900
Адміністратори готелів — 4400–4900
Офіціанти — 3600 та чайові, 70–120 за день
* господарі забезпечують триразове харчування за їхній кошт
2 
1
Коментарі