Богдан Деркач, 21 рік, ходить колядувати та засівати київськими багатоповерхівками. Вчиться на філологічному факультеті столичного університету ім. Шевченка.
— Минулої зими я з друзями щедрував по хрущовках на вулицях Сєченова та Ломоносова, біля нашого гуртожитку. Робили собі зірку. Навіть Козу водили. Однокурсницю Юлію вбрали в кожух, на лице — маску кози з картону. Дівчата повбиралися в плахти, вишиванки. Ми з хлопцями натягли шаровари — та й по хатах: "Дозвольте заколядувати".
Співали і грали на сопілках. Усі десятеро однокурсників грають у самодіяльному ансамблі.
— Юля — "Коза" — старалася рогами зачепити господарів. Танцювала, стрибала по хаті. Ми тим часом щедрівки співаємо "Де коза ходить, там жито родить". Потім коза падає, ніби мертва. Отже, старий рік помер. Співаємо "Вставай, коза, вставай, сіра" — встає. Значить, новий рік народився.
— Не всі пускали. Були такі, що й не розуміли, нащо ми прийшли. Питали через двері. Було, просто не відчиняли. Одна бабуся сказала нам, що ми — рейдери, хочемо забрати її квартиру. І вона нас не пустить. Якийсь дядько-сектант сварив нас півгодини, що займаємося язичництвом.
Пускали в одну з трьох квартир. Найпривітнішими були молоді сім'ї, віком близько 30 років.
— Кликали до хати, пригощали цукерками. Кликали до столу. Знайомили своїх діток із нашою Козою. Було багато таких, що казали "не маємо чого вам дати". То ми їм щедрували за спасибі.
За вечір компанія обійшла 30 квартир. У гуртожитку порахували гроші — 1700 грн. Давали від 5 до 50 грн.
— Одна викладачка 100 гривень кинула нам у торбину. Дівчата хором їй сказали: "Щоб ви так мали, як нам дали!"
Віктор Павлік наколядував на електрогітару
Андрій Кокотюха, 40 років, письменник:
— Я вперше заколядував у 8 років. Із батьками жив у Ніжині в гуртожитку. Стирив жменю гречки і пішов по сусідах. Дали 30 копійок. Потім соромився.
Якщо до мене так-сяк колядують, даю 2 гривні. Та як заспівають гарно, готовий дати і 50.
Яна Клочкова, 28 років, олімпійська чемпіонка з плавання:
— Малою мені дуже подобалося колядувати у себе в під'їзді, у Сімферополі. У дітей було модно колядувати. Не заради грошей. Нас обдаровували солодощами. Тому тепер я радію малим колядникам. Хай там що вони заспівають, даю дітям по 50 гривень.
Віктор Павлік, 45 років, співак:
— Першої колядки мене навчила бабуся "У Вифлеємі дивная новина". Коли я приїжджаю до мами на Різдво, стукаю у вікно і співаю цю колядку. Бабуся давала мені карбованця. Коли мені було 10 років, я наколядував 7 карбованців. За ці гроші мама купила мені першу гітару. Я з нею в армію пішов.
2 
1
Коментарі
2